Особливості формування судинного компонента хоріона при невиношуванні вагітності у І триместрі гестації
DOI:
https://doi.org/10.15574/10.15574/HW.2016.114.72Ключові слова:
невиношування вагітності, І триместр гестації, судини хоріонаАнотація
У жінок з невиношуванням у ранні терміни вагітності при ультразвуковому дослідженні вивчали об’єм плідного яйця, об’єм порожнини амніону та їхнє співвідношення. З використанням спеціальної трьохмірної програми VOCAL проводили підрахунок об’єму хоріона, оцінювання його судинної системи на основі визначення індексу васкуляризації (VІ) та індексу кровотоку (FI).
Мета дослідження: вивчення етапів росту та васкуляризації хоріона при загрозі переривання вагітності у І триместрі гестації.
Матеріали та методи. Було обстежено 50 вагітних із загрозою невиношування в ранні терміни гестації: 30 осіб – з обтяженим акушерським анамнезом (ОАА), які отримували препарат мікронізованого прогестерону по 50 мг 3–4 рази на добу (основна група), і 20 вагітних, анамнез яких не був обтяжений і які знаходились на симптоматичній терапії (контрольна група).
Результати. Аналіз частоти зустрічальності екстрагенітальної патології у групах дослідження засвідчив, що у жінок з невиношуванням та ОАА соматичні захворювання виявляли майже у 2 рази частіше, ніж в контролі (відповідно 60% і 30%). Щодо частоти інфекційних ускладнень у І триместрі вагітності у групі жінок із загрозою переривання і ОАА у порівнянні з контрольною групою обстежених, достовірно частіше відзначали порушення піхвового мікробіоценозу у вигляді гарднерельозу (20% і 10%), кандидозного кольпіту (30% і 5,5%), а також урогенітальних інфекцій – хламідіозу, уреаплазмозу, мікоплазмозу (15% і 0%). Усім вагітним проводили санацію вогнища інфекції у І триместрі гестації – місцева терапія, системне лікування – після закінчення процесів плацентації.
Заключення. Проведене дослідження встановило, що використання мікронізованого прогестерону при невиношуванні вагітності у І триместрі гестації сприяє зростанню об’єму хоріона, інтенсивності кровотоку в його паренхімі та повноцінній перебудові спіральних артерій як наслідку адекватного формування плацентарно-маткового кровотоку, що, безумовно, покращує прогноз подальшого перебігу вагітності.
Посилання
Krasnopolskiy VI, Tumanov VA, Titchenko LI. 2003. Vozmozhnosti prognozirovaniya oslozhneniy beremennosti pri dopplerometrii v I trimetre gestatsii. Rossiyskiy vestnik akushera-ginekologa 3:5–9.
Milovanov AP, Savelev SV. 2006. Vnutriutrobnoe razvitie cheloveka. Rukovodstvo dlya vrachey. M, MDV:384.
Sidelnikova VM. 2007. Nevyinashivanie beremennosti – sovremennyiy vzglyad na problemu. Vestnik Rossiyskoy assotsiatsii akusher. i ginekol. 2:62–64.
Titchenko LI, Chechneva MA, Zhukova NV. 2003. Trehmernaya rekonstruktsiya v I trimestre beremennosti. Rossiyskiy vestnik akushera-ginekologa 5:16–20.
Merce LT, Barco MJ, Alcazar JL et. al. 2009, Mar. Intervillious and uteroplacental circulation in normal early pregnancy and early pregnancy loss assessed by 3-dimensional power Doppler angiography. American Journal of Obstetrics and Gynecology 200(3):315.
Kurjak A, Kupesic S, Zoclan T. 2001, Okt. Three-dimensional and power Doppler in the study of angiogenesis. Ultrasound Obstet Gynecol. 18(4).
Guiot C, Gaglioti P, Oberto M et. аl. 2009, Sep. This three-dimensional power Doppler ultrasound useful in the evaluation of placental perfusion in normal and growth restricted pregnancy. Ultrasound in Obstet. and Gynecol. 31(2):171.
Gomez O, Martinez JM, Figueras F et. al. 2005. Uterine artery Doppler at 11–14 weeks of pregnancy to detect hypertensive disorders and related complications inunselected populations. Ultrasound in Obstetrics and Gynecology 26(5):490–494. https://doi.org/10.1002/uog.1976; PMid:16184511
