Соматичні та акушерські аспекти дефіциту магнію (Клінічна лекція)
DOI:
https://doi.org/10.15574/128958Ключові слова:
дефіцит магнію, клінічні симптоми гіпомагніємії, вагітністьАнотація
Гомеостаз магнію в організмі є обов’язковою умовою здоров’я людини. Як необхідний макроелемент для клітин і тканин, магній бере участь у багатьох фізіологічних процесах, що забезпечують нормальну життєдіяльність організму. У той самий час, низкою масштабних досліджень встановлено значну поширеність дефіциту магнію, який у загальній популяції становить 14,5%, а субоптимальний рівень спостерігається у 33,7%. У резолюції Міжнародної Експертної Ради з питань дефіциту магнію в акушерстві та гінекології відзначено актуальність проблеми і важливість корекції дефіциту магнію у вагітних і гінекологічних пацієнток. У лекції висвітлені різні аспекти дефіциту магнію, розглянуті патофізіологічні механізми порушення магнієвого гомеостазу організму, принципи застосування препаратів магнію з профілактичною та лікувальною метою.Посилання
Budanov PV. 2010. Aktualnyie problemyi nevyinashivaniya beremennosti na fone defitsita magniya. Ginekologiya 5(1):28–32.
Budanov PV. 2012. Lechenie predmenstrualnogo sindroma: sovremennyie predstavleniya i perspektivyi. Trudnyiy patsient 10, 2–3:34–37.
Burchinskiy SG. Problema defitsita magniya v organizme: metodyi farmakologicheskoy korrektsii. – www.health–ua.com/articles/983.
Gorodetskiy VV, Talibov OB. 2007. Preparatyi magniya v meditsinskoy praktike. Malaya entsiklopediya magniya. M, ID Medpraktika-M.
Gromova OA. 2006. Vitaminyi i mikroelementyi pri beremennosti i u kormyaschih materey. Klinicheskaya farmakologiya. Obuchayuschie programmyi YuNESKO. Pod red. VM Sidelnikovoy. M:58.
Gromova OA, Serov VN, Torshin IYu. 2008. Magniy v akusherstve i ginekologii: istoriya primeneniya i sovremennyie vzglyadyi. Trudnyiy patsient 8:10–15.
Gromova OA. 2006. Magniy i piridoksin: Osnova znaniy. M, ProtoTip:230.
Dadak K. 2013. Defitsit magniya v akusherstve i ginekologii. Akusherstvo, ginekologiya i reproduktsiya 2:6–14.
Kosheleva NG, Arzhanova ON, Pluzhnikova TA. 2003. Nevyinashivanie beremennosti: etiopatogenez, diagnostika, klinika i lechenie. SPb:70.
Mezhevitinova EA, Prilepskaya VN, Nazarova NM. 2003. Rol magniya v razvitii predmenstrualnogo sindroma. Ginekologiya 2:23–33.
Mellina IM, Pavlovska TL, Vladymyrov OA, Tofan NI. 2002. Dosvid vykorystannia Mahne-V6 v akusherskii praktytsi. Pediatriia, akusherstvo ta hinekolohiia 2:119–123.
Mubarakshina OA. 2013. Osobennosti primeneniya preparatov magniya beremennyimi zhenschinami. Farmateka 18:2–5.
Mubarakshina OA. 2012. Sovremennyie podhodyi k primeneniyu preparatov magniya u beremennyih zhenschin. Akusherstvo i ginekologiya 5:109–112.
Nedogoda SV. 2009. Rol preparatov magniya v vedenii patsientov terapevticheskogo profilya. Lechaschiy Vrach 6:16–19.
Rol gipomagniemii v akusherskoy patologii. Primenenie preparatov magniya. Pod red. NG Koshelevoy. SPb. 2007.
Rol defitsita magniya v akusherstve i ginekologii (pozitsiya ekspertov). Kollektiv avtorov. Akusherstvo i ginekologiya. 2014:1.
Serov VN, Blinov DV, Zimovina UV, Dzhobava EM. 2014. Rezultatyi issledovaniya rasprostranennosti defitsita magniya u beremennyih. Akusherstvo i ginekologiya 6:33–39.
Serov VN, Kerimkulova NV, Torshin IYu, Gromova OA. 2012. Zarubezhnyiy i rossiyskiy opyit primeneniya magniya v akusherstve i ginekologii. Dokazatelnyie issledovaniya. Voprosyi ginekologii, akusherstva i perinatologii 11(4):62–72.
Spasov AA. 2000. Magniy v meditsinskoy praktike. Volgograd:272.
Tetruashvili NK, Sidelnikova VM. 2005. Vospolnenie defitsita magniya v kompleksnoy terapii patsientok s ugrozoy preryivaniya beremennosti. Trudnyiy patsient 3;2:20–23.
Torshin IYu, Gromova OA. 2008. Displaziya soedinitelnoy tkani, kletochnaya biologiya i molekulyarnyie mehanizmyi vozdeystviya magniya. RMZh. 16;4:230–238.
Torshin IYu, Gromova OA. 2009. Mehanizmyi antistressovogo i antidepressivnogo deystviya magniya i piridoksina. Zhurnal nevrologii i psihiatrii im. S.S. Korsakova 109(11):107–111.
Torshin IYu, Rudakov KV, Tetruashvili NK i dr. 2010. Magniy, piridoksin i trombofiliya beremennyih: molekulyarnyie mehanizmyi i dokazatelnaya meditsina. Rossiyskiy vestnik akushera-ginekologa 4:67–71.
Fofanova IYu. 2013. Defitsit magniya i ego svyaz s akusherskoy patologiey. Meditsinskiy sovet 5:34–41.
Tsallagova EV. 2013. Magniy: perspektivyi zhenskogo i detskogo zdorovya. Farmateka 18:6–8.
Chushkov YuV. 2012. Sovremennyie vozmozhnosti korrektsii defitsita magniya v akusherstve. RMZh. 17:867–873.
Shilov AM, Avshalumov ASh, Sinitsina EN i dr. 2008. Metabolicheskiy sindrom i «defitsit magniya»: osobennosti techeniya i lecheniya. – www.vrach.ru.
Barbagallo M, Belvedere M, Dominguez LJ. 2009. Magnesium homeostasis and aging. Magnes. Res. 22;4:235–246.
Bussiere FI, Mazur A, Fauquert JL et al. 2002. High magnesium concentration in vitro decreases human leukocyte activation. Magnes Res. 15:43–48.
Classen HG. 2004. Magnesium orotate-experimental and clinical evidence. Rom. J. Intern. Med. 42(3):491–501.
Coudray C, Rambeau М, Feillecct-Coudray C et al. 2005. Study of magnesium bioavailability from ten organic and inorganic Mg salts in Mg-depleted rats using a stable isotope approach. Magnes. Res. 18(4):215–223.
Durlach J, Pages N, Bac P et al. 2002. Magnesium deficit and sudden infant death syndrome (SIDS): SIDS due to magnesium deficiency and SIDS due to various forms of magnesium depletion: possible importance of the chronopathological form. Magnes. Res. 15(3–4):269–278.
Fausto de Silva & Willams PJ. 2003. Biological chemisrty o felements. Cambrige:678.
Fox C, Ramsoomair D, Carter C. 2001. Magnesium: its proven and potential clinical significance. South Med J 94:1195–1201. https://doi.org/10.1097/00007611-200194120-00014; https://doi.org/10.1097/00007611-200112000-00013; PMid:11811859
Guerrero-Romero F, Rodriguez-Moran M. 2006. Hypomagnesemia, oxidative stress, inflammation, and metabolic syndrome. Diabetes Metab. Res. Rev. 22(6):471–476.
Gunther T. 2010. The biochemical function of Mg 2+ in insulin secretion, insulin signal transduction and insulin resistance. Magnes. Res. 23(1):5–18.
Huang CL, Kuo E. 2007. Mechanism of Hypokalemia in Magnesium Deficiency. J Am Soc Nephrol 18(10):2649–2652. https://doi.org/10.1681/ASN.2007070792; PMid:17804670
Kenji Ueshima. 2005. Magnesium and ischemic heart disease: a review of epidemiological, experimental, and clinical evidences. Magnes. Res. 18(4):275–284.
Killilea DW, Maier JAM. 2008. A connection between magnesium deficiency and aging: new insights from cellular studies. Magnesium Research 21(2):77–82.
King DE. 2009. Inflammation and elevation of C-reactive protein: does magnesium play a key role? Magnes. Res. 22(2):57–59.
Konrad M, Weber S. 2003. Recent advances in molecular genetics of hereditary magnesium-losing disorders. J Am Soc Nephrol 14:249–260. https://doi.org/10.1097/01.ASN.0000049161.60740.CE; PMid:12506158
Mazur A, Maier JA, Rock E et al. 2007. Magnesium and the inflammatory response: potential physiopathological implications. Arch Biochem Biophys. 458(1):48–56.
Mittendorf R, Dammann O, Lee KS. 2006. Brain lesions in newborns exposed to high-dose magnesium sulfate during preterm labor. J. Perinatol. 26(1):57–63. https://doi.org/10.1038/sj.jp.7211419; PMid:16319938
Naderi ASA, Reilly R FJr. 2008. Hereditary etiologies of hypomagnesemia. Nature Clinical Practice Nephrology 4:80–89. https://doi.org/10.1038/ncpneph0680; PMid:18227801
National guidelines for hereditary disorders of connective tissue. Кардиоваскулярная терапия и профилактика. 2009. 8(6) Приложение 5:1–24.
Navarro JF, Mora-Fernаndez C. 2007. In: New perspectives in magnesium research: nutrition and health (Y. Nishizawa, H. Morii, J. Durlach, eds.) Springer-Verlag, London:303–315.
Okuno S, Inaba M. 2007. In: New perspectives in magnesium research: nutrition and health (Y. Nishizawa, H. Morii, J. Durlach, eds.) Springer-Verlag, London:316–329.
Rayssiguier Y, Mazur A. 2005. Magnesium and inflammation: lessons from animal models. Clin Calcium. 15(2):245–248.
Rodriguez-Moran M, Guerrero-Romero F. 2008. Serum magnesium and C-reactive protein levels. Arch Dis Child. 93(8):676–680. https://doi.org/10.1136/adc.2006.109371; PMid:17641003
Rosanoff A. 2005. Magnesium and hypertension. Clin. Calcium. 15:255–260.
Rouse DJ, Hirtz DG, Thom E, Varne MW et al. 2008. Eunice Kennedy Shriver NICHD Maternal-Fetal Medicine Units Network. A randomized, controlled trial of agnesium sulfate for the prevention of cerebral palsy. N. Engl. J. Med. 359(9):895–905.
Rude RK. 1993. Magnesium metabolism and deficiency. Endocrinol Metab Clin North Am 22:377–395.
Ryan MF, Barbour H. 1998. Magnesium measurement in routine clinical practice. Ann Clin Biochem 35:449–459. https://doi.org/10.1177/000456329803500401
Saris NE, Mervaala E, Karppanen H, Khawaja JA, Lewenstam A. 2000. Magnesium. An update on physiological, clinical and analytical aspects. Clin Chim Acta 294:1–26. https://doi.org/10.1016/s0009-8981(99)00258-2
Schimatschek HF, Rempis R. 2001. Prevalence of hypomagnesemia in an unselected German population of 16,000 individuals. Magnes Res. 14:283–290.
Schlingmann KP, Konrad M, Seyberth HW. 2004. Genetics of hereditary disorders of magnesium homeostasis. Pediatr Nephrol 19:13–25. https://doi.org/10.1007/s00467-003-1293-z; PMid:14634861
Sheen E, Triadafilopoulos G. 2011. Adverse effects of long-term proton pump inhibitor therapy. Digestive diseases and sciences 56(4):931–950. https://doi.org/10.1007/s10620-010-1560-3; PMid:21365243
Song Y, Ridker PM, Manson JE et al. 2005. Magnesium intake, C-reactive protein, and the prevalence of metabolic syndrome in middle-aged and older U. S. women. Diabetes Care. 28:1438–1444. https://doi.org/10.2337/diacare.28.6.1438; PMid:15920065
Swaminathan R. 2003. Magnesium Metabolism and its Disorders. Clin Biochem Rev 24(2):47–66.
Tam M, Gomez S, Gonzalez-Gross M et al. 2003. Possible roles of magnesium on the immune system. Europ J Clin Nut. 57:1193–1197. https://doi.org/10.1038/sj.ejcn.1601689; PMid:14506478
Wu A. 2006. Tietz Clinical Guide to Laboratory Tests. 4th Ed. St. Louis, MO: Saunders Elsevier.
