Оптимізація клінічних підходів до розродження жінок з кесаревим розтином в анамнезі

Автор(и)

  • L. G. Nazarenko Харківська медична академія післядипломної освіти КЗОЗ Харківський міський клінічний пологовий будинок № 6,
  • K. M. Nedorezov КЗОЗ Харківський міський клінічний пологовий будинок № 6,

DOI:

https://doi.org/10.15574/HW.2016.113.62

Ключові слова:

кесарів розтин, шийка матки, вагінальні пологи, прогноз

Анотація


У статті представлено обґрунтування резерву зниження частоти кесарева розтину (КР) шляхом впровадження практики вагінальних пологів у жінок з КР в анамнезі (ВПКР) за допомогою удосконаленого функціонального тесту стану ділянки рубця на матці.


Мета дослідження
: визначення впливу числа ВПКР на загальний рівень КР, можливості прогнозу успіху ВПКР на основі функціональної оцінки матки і стану плода при доношеній вагітності.


Матеріали та методи
. Було проведено когортне дослідження на матеріалі установи 2-го рівня перинатальної допомоги за 2008–2015 рр., в умовах запровадження практики ВПКР, а також вибіркове обстеження двох груп жінок для оцінювання перфузії у шийково-перешийковій ділянці матки шляхом допплєрометрії під впливом тестових маткових скорочень.


Результати
. Упровадження ВПКР в установі 2-го рівня перинатальної допомоги привело до зниження частоти КР на чверть. Успішну спробу ВПКР здійснили у 51,6% випадків, безуспішна мала місце у 9,3% випадків від числа жінок з рубцем на матці, елективний повторний КР (ЕПКР) проведений у 39,1% осіб. Відзначено збільшення відсотку жінок з КР в анамнезі у досліджуваній когорті – від 4,1% у 2008 р. до 6,5% у 2014 р. Подано патогенетичне обґрунтування доцільності оцінювання гемодинаміки шийково-перешийкової ділянки у контрактильному тесті як адекватного сучасного підходу до прогнозування успіху спроби ВПКР для матері і плода.


Заключення
. Запропонований тест дозволяє об’єктивно оцінити шанси успіху ВПКР, сформувати аргументи щодо спроби ВПКР або ЕПКР.


Ключові слова:
кесарів розтин, шийка матки, вагінальні пологи, прогноз.

Посилання

Bulanov MN. 2004. Ultrasound diagnosis of cervical pathology: Authorеferat. Dis d.med.n. 14.00.19. M:40.

Voskresensij SL. 1993. Ultrasound in childbirth. Ultrasound diagnosis in obstetrics and gynecology 2:110-119.

Nazarenko LG, Dubrova LJ, Solovyov N. 2010. About birth after cesarean section: the arguments and facts. Women's Health 7(53):117-121.

Chekhonatskaya ML, Yannaeva NE, Grishaeva LA et al. 2012. Changes of venous blood flow in the lower segment and cervix in physiological preliminary period. Saratov Journal of Medical Science 3(8):729-733.

Grobman WA, Lai Y, Landon MB et al. 2007. Development of a nomogram for prediction of vaginal birth after cesarean. Obstet&Gynecol. 109:806-812. http://dx.doi.org/10.1097/01.aog.0000259312.36053.02

Khatib N, Emad M, Beloosesky R et al. 2015. New model, based on cervical length, predicts successful VBAC. Am J Obstet Gynecol. JAN:S195. http://dx.doi.org/10.1016/j.ajog.2014.10.418

Metz TD, Stoddart GJ, Henry E et al. 2013. How do good candidates for trial of labor after cesarean (TOLAC) who undergo elective repeat cesarean differ from those who choose TOLAC? Am J Obstet Gynecol. 208:458.e1-6. http://dx.doi.org/10.1016/j.ajog.2013.02.011; PMid:23395923 PMCid:PMC3742738

Palatnik A, Grobman WA. 2015. Induction of labor versus expectant management for women with a prior cesarean delivery. Am J Obstet Gynecol. 212:358.e1-6. http://dx.doi.org/10.1016/j.ajog.2015.01.026; http://dx.doi.org/10.1016/j.ajog.2014.10.083

Shree R, Caughey AB, Chandrasekaran S. 2016. Can clinical characteristics predict success of operative vaginal delivery? Am J Obstet Gynecol. Jan:S210. http://dx.doi.org/10.1016/j.ajog.2015.10.419

Zhang J, Troendle J, Reddy UM et al. 2010. For the Consortium on Safe Labor. Contemporary cesarean delivery practice in the United States. Am J Obstet Gynecol. 203:326.e1-10. http://dx.doi.org/10.1016/j.ajog.2010.06.058; PMid:20708166 PMCid:PMC2947574

##submission.downloads##

Номер

Розділ

На допомогу практичному лікарю