Чи можливе прогнозування плацентарної дисфункції?
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2016.113.23Ключові слова:
плацентарна дисфункція, прогнозування, ендотелін-1, фактор росту, інтерлейкін, допплєрометрія, кардіотокографіяАнотація
Мета дослідження: вивчення ініціювальних механізмів розвитку порушень плодово-плацентарних взаємовідносин для розроблення прогностичних критеріїв, тактики ведення вагітності та пологів у жінок високого ризику.
Матеріали та методи. У період з 2013 до 2015 р. проведено комплексне обстеження 334 вагітних, які залежно від особливостей перебігу вагітності та пологів були розподілені на групи. У контрольну групу увійшли 236 вагітних з неускладненим перебігом гестаційного періоду, без морфологічних ознак плацентарної дисфункції. В основну групу (ОГ) увійшли 98 пацієнток з ускладненим перебігом вагітності, у яких були виявлені порушення плодово-плацентарних взаємовідносин, що підтверджувалося морфологічним дослідженням плацент у післяпологовий період. Залежно від варіантів перебігу гестаційного періоду вагітні ОГ були розподілені на підгрупи: підгрупа І – 31 вагітна з ознаками прееклампсії різного ступеня тяжкості; підгрупа ІІ – 33 вагітні з клініко-морфологічними ознаками плацентарної дисфункції; підгрупа ІІІ – 34 вагітні із загрозою переривання вагітності та передчасних пологів. Окрім того, з метою оцінювання ефективності прогнозування та діагностики порушень плодово-плацентарних взаємовідносин була виділена група порівняння (ГП), у яку увійшли 32 вагітні з факторами ризику виникнення плацентарної дисфункції, яким виконували моніторинг вагітності за запропонованим алгоритмом.
Результати. Виявлено, що одним з проявів плацентарної дисфункції за даними високочастотної допплєрометрії є зниження індексу цереброплацентарного відношення (p<0,05). У жінок з плацентарною недостатністю встановлено підвищену продукцію ендотеліну-1 (p<0,05), вірогідне зниження рівня судинного ендотеліального фактора росту (p<0,05) та плацентарного фактора росту (p<0,05), збільшення концентрації інтерлейкіну-1b (p<0,05) та зменшення вмісту інтерлейкіну-3 (p<0,05). Доведено, що у випадку погіршення позаплацентарного кровотоку при відсутності епізодів високої варіабельності зі значенням STV нижче 4,0 необхідне дострокове розродження.
Заключення. Запропонований моніторинг перебігу вагітності з визначенням прогностичних маркерів та динамічного контролю за станом плода дозволяє прогнозувати розвиток плацентарної дисфункції та знизити її клінічні прояви під час вагітності у 2,5 разу, несприятливі наслідки пологів – в 1,7 разу.
Ключові слова: плацентарна дисфункція, прогнозування, ендотелін-1, фактор росту, інтерлейкін, допплєрометрія, кардіотокографія.
Посилання
Ignatko IV, Kardanova MA, Tolkach YuI i dr. 2015. Dekompensirovannaya platsentarnaya nedostatochnost i kriticheskoe sostoyanie ploda. Vopr. ginekol., akush., perinat. 14;5:36–46.
Zaynalova SA, Sinchihin SP, Stepanyan LV. 2014. Platsentarnaya nedostatochnost – voprosyi etiopatogeneza, diagnostiki, kliniki i terapii. Astr. med. zhurn. 9;2:15–23.
Beznoschenko GB, Kravchenko EN, Rogova EV i dr. 2014. Platsentarnaya nedostatochnost i sostoyanie platsentarnoy oblasti matki u beremennyih s preeklampsiey. Ross. vestn. akush.-ginek. 14;5:4–8.
Lee H, Kwon JY, Lee S et al. 2016. Elevated placenta growth factor levels in the early second-trimester amniotic fluid are associated with preterm delivery. J. Matern. Fetal. Neonatal. Med. 29;20:3374–3378. http://dx.doi.org/10.3109/14767058.2015.1127345
Southcombe JH, Redman CW, Sargent IL et al. 2015. Interleukin-1 family cytokines and their regulatory proteins in normal pregnancy and pre-eclampsia. Clin. Exp. Immunol. 181;3:480–490. http://dx.doi.org/10.1111/cei.12608; PMid:25693732 PMCid:PMC4557384
Triunfo S, Crovetto F, Crispi F et al. 2016. Association of first-trimester angiogenic factors with placental histological findings in late-onset preeclampsia. Placenta 42:44–50. http://dx.doi.org/10.1016/j.placenta.2016.04.005; PMid:27238713
Bouzid A, Ayachi A, Dhaoudi H et al. 2016. Relevance of first trimester serum markers to predict pregnancy complications: A Tunisian preliminary study. Gynecol. Obstet. Fertil. 44;2:96–100. http://dx.doi.org/10.1016/j.gyobfe.2016.01.002; PMid:26857043
Triunfo S, Crovetto F, Rodriguez-Sureda V et al. 2016. Changes in uterine artery Doppler velocimetry and circulating angiogenic factors in the first half of pregnancies delivering small-for-gestational age neonates. Ultrasound. Obstet. Gynecol. http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/uog.15978/abstract
O’Gorman N, Wright D, Syngelaki A et al. 2016. Competing risks model in screening for preeclampsia by maternal factors and biomarkers at 11-13 weeks gestation. Am. J. Obstet. Gynecol. 214;1:103–112. http://dx.doi.org/10.1016/j.ajog.2015.08.034
Tsiakkas A, Saiid Y, Wright A et al. 2016. Competing risks model in screening for preeclampsia by maternal factors and biomarkers at 30-34 weeks’ gestation. Am. J. Obstet. Gynecol. 215;1:87.
Komacki J, Skrzypczak J. 2015. The use of Doppler in the second half of pregnancy. Ginekol. Pol. 86;8:626–630. http://dx.doi.org/10.17772/gp/57867; PMid:26492713
Kroener L, Wang ET, Pisarska MD. 2016. Predisposing Factors to Abnormal First Trimester Placentation and the Impact on Fetal Outcomes. Semin. Reprod. Med. 34;1:27–35. http://dx.doi.org/10.1055/s-0035-1570029; PMid:26696276
Rodriguez A, Tuuli MG, Odibo AO. 2016. First-, Second-, and Third-Trimester Screening for Preeclampsia and Intrauterine Growth Restriction. Clin. Lab. Med. 36;2:331–351. http://dx.doi.org/10.1016/j.cll.2016.01.007; PMid:27235916
Van den Bosch T, Van Schoubroeck D, Timmerman D. 2015. Maximum Peak Systolic Velocity and Management of Highly Vascularized Retained Products of Conception. J Ultrasound. Med. 34;9:1577–1582. http://dx.doi.org/10.7863/ultra.15.14.10050; PMid:26254150
Zhong Y, Zhu F, Ding Y. 2015. Serum screening in first trimester to predict pre-eclampsia, small for gestational age and preterm delivery: systematic review and meta-analysis. BMC Pregnancy Childbirth 15:191. http://dx.doi.org/10.1186/s12884-015-0608-y; PMid:26303460 PMCid:PMC4548561
