Психосоціальні аспекти загрози передчасних пологів
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2016.112.86Ключові слова:
вагітність, загроза передчасних пологів, стрес, психологічний статусАнотація
Мета дослідження: вивчення особливостей психологічного статусу жінок при одному з найпоширеніших ускладнень вагітності – загрозі переривання вагітності залежно від рівня стресового навантаження.
Матеріали та методи. Проведено дослідження психологічного статусу (рівень психосоціального стресу – за методикою Холмса–Раге, рівень тривожності – за
методикою Спілберга–Ханіна, тест відношення до вагітності В.І. Добрякова, діагностика механізмів психологічного захисту – за методикою Плутчика–Келлермана–Конте, оцінка якості життя – за опитувальником sf-36) 60 вагітних жінок із загрозою переривання вагітності у ІІІ триместрі вагітності. Обстежувані жінки були розподілені на дві групи: до 1-ї групи увійшли 30 вагітних жінок – вимушених переселенок з Донецької та Луганської областей і до 2-ї групи – 30 вагітних жінок, які постійно мешкали в м.Києві.
Результати. За однакової клінічної картини загрози передчасних пологів виявлено невідповідність суб’єктивної оцінки свого стану у жінок – вимушених
переселенок: високий рівень ситуативної і особистісної тривожності, зниження показників фізичного (фізичне функціонування, рольове фізичне функціонування) і психологічного (соціальне функціонування, рольове емоційне функціонування) здоров’я, сумнівні і патологічні підтипи гестаційної домінанти. Це створює передумови для ускладненого перебігу вагітності, майбутніх пологів і післяпологового періоду.
Заключення. Отже, виявлено невідповідність між об’єктивними клінічними ознаками аналогічної акушерської патології (на прикладі загрози переривання вагітності) у вагітних жінок з різним рівнем стресового навантаження і їхньою суб’єктивною оцінкою свого стану, що впливає на їхній психологічний статус. Це повинно бути відображено в індивідуально підібраній терапії і враховуватись в роботі акушерів-гінекологів з цими пацієнтками, а також вимагає обов’язкової участі психологів у роботі з цією категорією пацієнток.
Ключові слова: вагітність, загроза передчасних пологів, стрес, психологічний статус.
Посилання
Misyuk MN, Kovalenko ES. 2008. Trevozhnost i strahi kak proyavlenie emotsionalnoy sferyi beremennyih zhenschin. Upravlenie v sotsialnyih i ekonomicheskih sistemah: materialyi HVII Mezhdunarodnoy nauchno-prakticheskoy konferentsii (2–6 iyunya 2008 g., g. Minsk). Minskiy in-t upravleniya; redkol.: NV Susha i dr. Minsk:413–414.
Grigoreva ES. Rol lichnostnyih osobennostey zhenschinyi v vozniknovenii patologii beremennosti (obzor sovremennyih issledovaniy). Elektronnyiy resurs. Rezhim dostupa: http: psyjournals.ru/ files/ 40831/ psytel_conf_Grigoryeva.pdf
Noskova OV. 2008. Osobennosti trevozhnogo sostoyaniya zhenschin pri beremennosti i ego psihokorrektsiya. Meditsinskaya psihologiya 3:52–56.
Amirdzhanova VN, Goryachev DV, Korshunov VI i dr. 2008. Populyatsionnyie pokazateli kachestva zhizni po oprosniku sf-36. Nauchno-prakticheskaya revmatologiya 1:36–48.
Chirkov NB, Mahmudov NB. 2012. Psihologicheskie i fizicheskie aspektyi kachestva zhizni patsientov s kontralateralnyimi pahovyimi gryizhami. Sovremennyie naukoemkie tehnologii 10:7–10.
Kulikov LV. 2001. Psihologiya soznaniya. SPb, Piter:480.
Palyaschaya AE. 2009. Sotsialno-psihologicheskie faktoryi, opredelyayuschie tip perezhivaniya beremennosti. Izvestiya Samarskogo nauchnogo tsentra Rossiyskoy akademii nauk:949–952.
Rabovalyuk LH. 2012. Vyidelenie podtipov PKGD na osnove testa otnosheniy beremennoy IV Dobryakova. Sborniki konferentsiy NITs Sotsiosfera 18:124–136.