Морфологічні особливості плаценти при прееклампсії за даними гістохімії
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2016.112.73Ключові слова:
прееклампсія, плацента, гістохімія, тромбоз, атероз, ангіоматозАнотація
Одним з важливих етапів під час аналізу і прогнозування причин розвитку ускладнень вагітності і пологів, зокрема прее-клампсії (ПЕ), закономірно вважають морфологічне вивчення плаценти. Основним напрямком досліджень є виявлення морфологічних діагностичних і прогностичних критеріїв ПЕ взагалі і особливих уражень структур плаценти зокрема.
Мета дослідження: вивчення морфологічних особливостей у плацентах за вагітності, ускладненій ПЕ різного ступеня тяжкості за даними гістохімії, і прогнозування можливих серцево-судинних ризиків у майбутньому.
Матеріали та методи. Проведено гістохімічне дослідження плацент жінок, вагітність яких ускладнилась ПЕ. I групу склали плаценти від 12 жінок з легкою ПЕ; II групу – 9 плацент від жінок із середнім та важким ступенями ПЕ; III групу (контроль) склали 15 плацент від жінок без акушерської і соматичної патології та без клініки ПЕ. Комплексне оцінювання структурних особливостей плацент включало макроскопічну діагностику, органометрію і оглядову гістологію.
Результати. У плацентах вагітних переважно із середнім та важким ступенями ПЕ виявлені в decidua basalis окремі макрофаги з яскраво вираженою суданофільною цитоплазмою; тромбоз у міжворсинчастому просторі, дисциркуляторні розлади у вигляді ішемічних інфарктів та компенсаторно-пристосувальних реакцій за типом ангіоматозу окремих ворсин; у судинах плаценти та децидуальній оболонці виявлені явища атерозу різного ступеня вираженості.
Заключення. У жінок з ПЕ у плаценті виявлено порушення ліпідного обміну, що може свідчити про його залучення в патогенез цієї патології і в подальшому бути одним з прогностичних критеріїв ризику розвитку атеросклерозу та одним із перших сигналів щодо метаболічних порушень.
Ключові слова: прееклампсія, плацента, гістохімія, тромбоз, атероз, ангіоматоз.
Посилання
Agapov IA, Sadchikov DV, Prigorodov MV. 2011. Patogenez gestoza. Saratovskiy nauchno-meditsinskiy zhurnal 7;4:813–816.
Aylamazyan EK. 2008. Funktsionalnaya morfologiya platsentyi cheloveka v norme i pri patologii. M, MEDpress-inform:271.
Makarov OV, Volkova EV, Dzhohadze LS. 2011. Klinicheskie aspektyi preeklampsii. Rossiyskiy vestnik akushera-ginekologa 4:29–35.
Kolesnikova TA i dr. 2011. Patomorfologicheskie osobennosti platsent u zhenschin s gestozom. Ohrana materinstva i detstva 2;18:99–100.
Rebrova OYu. 2006. Statisticheskiy analiz meditsinskih dannyih. Primenenie paketa prikladnyih programm STATISTICA. M, Media Sfera:305.
Serov VN, Vetrov VV, Voinov VA. 2011. Preeklampsiya. S-Peterburg:250.
Sarkisov DS, Perov YuL. 1996. Mikroskopicheskaya tehnika: rukovodstvo. M, Meditsina:544.
Sidorova IS, Nikitina NA. 2014. Preeklampsiya v tsentre vnimaniya vracha-praktika. Akusherstvo i ginekologiya 6:4–9.
Suhih GT, Murashko LE. 2010. Preeklampsiya: Rukovodstvo. M, GEOTAR–Media:576.
Schegolev AI, Dubova EA, Pavlov KA. 2010. Morfologiya platsentyi. M:48.
Firoz T, Sanghvi H, Merialdi M, von Dadelszen P. 2011, Aug. Preeclampsia in low and middle income countries. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 25(4):537–548.
Preeclampsia Foundation, 2014, www.preeclampsia.org
Uzan J, Carbonnel M, Piconne О, Asmar R, Ayoubi J-M. 2011. Preeclampsia: pathophysiology, diagnosis and management. Vasc. Health Risk Manag. 7:467–474.