Інноваційні підходи до оперативного лікування жінок репродуктивного та пременопаузального віку з гіперпластичними процесами ендометрія

Анотація

Мета дослідження: поліпшення результатів оперативного лікування хворих репродуктивного та пременопаузального віку з гіперпластичними процесами ендометрія (ГПЕ) шляхом втілення індивідуалізованого лікувального алгоритму із застосуванням монополярної гістероскопічної та радіохвильової абляції ендометрія.

Матеріали та методи. У дослідження було включено 62 жінки з неатиповою формою гіперплазії ендометрія, які знаходились на лікуванні у Центрі загальної гінекології клінічної лікарні «Феофанія», гінекологічному відділенні міського пологового будинку № 3 м. Києва. Залежно від вікової групи, характеру патологічного процесу та методу лікування проведено рандомізоване розподілення жінок за групами: 1-а група – 41 жінка репродуктивного та пременопаузального віку з неатиповими формами гіперплазії ендометрія (ПГЕБА та КГЕБА), яким була проведена гістероскопічна монополярна абляція ендометрія; 2-а група – 21 жінка репродуктивного та пременопаузального віку з неатиповими формами гіперплазії ендометрія (ПГЕБА та КГЕБА), яким була проведена радіохвильова абляція ендометрія (РХАЕ). У 1-й групі вік хворих коливався від 42 до 54 років, середній вік склав 49,9±4,7 року. У 2-й групі вік хворих коливався в межах від 41 до 53 років, середній вік – 51,6±4,3 року.

Результати. Порівняльний аналіз особливостей методик проведення гістероскопічної монополярної абляції та РХАЕ засвідчив той факт, що для проведення РХАЕ – застосовували місцеву анестезію, тоді як для проведення гістероскопічної монополярної абляції був необхідний внутрішньовенний наркоз. Тривалість проведення гістероскопічної монополярної абляції ендометрія склала 28,6±5,5 хв, РХАЕ згідно зі стандартною методикою – 44,3±0,3 хв. При проведенні гістероскопічної монополярної абляції ендометрія у 2 (3,7%) хворих спостерігали ознаки інтравазації рідини, підвищення артеріального тиску та тахікардію. Даний синдром був успішно купований, але в подальшому у жінок проводили ретельне спостереження. При виконанні РХАЕ інтраопераційних ускладнень не виявлено.

Заключення. 1. Жінкам з неатиповими формами гіперплазії ендометрія пременопаузального віку та пізнього репродуктивного віку, які не мають репродуктивних планів як альтернативи гістеректомії, при наявності протипоказань або неефективності гормонального лікування може бути рекомендована монополярна гістероскопічна або радіохвильова абляція ендометрія.

2. Монополярна гістероскопічна абляція ендометрія показана жінкам з неатиповими формами гіперплазії ендометрія, може використовуватися за наявності субмукозної форми фіброміоми матки, післяопераційних рубців на матці, але за умов відсутності аденоміозу ІІ–ІІІ ступеня. Ефективність монополярної гістероскопічної абляції ендометрія у жінок з неатиповими формами гіперплазії ендометрія складає 87,8%.

3. Жінки після абляції ендометрія повинні знаходитися під динамічним спостереженням протягом двох років. Методом вибору для динамічного спостереження за станом порожнини матки у жінок, яким проведена абляція ендометрія, є транспіхвове ультразвукове дослідження, яке слід проводити через 1, 3, 6, 12 та 24 міс спостереження.

4. У випадку рецидиву гіперпластичного процесу ендометрія (кровомазання, потовщення М-еха за даними УЗД) показано проведення гістероскопії з обов’язковим патогістологічним дослідженням та верифікацією діагнозу.

Ключові слова: гіперпластичні процеси ендометрія, жінки пременопаузального віку, жінки репродуктивного віку, абляція ендометрія.