Мастодинія у контексті захворювань грудних залоз у жінок репродуктивного віку: комплексний підхід до діагностики та корекції

Анотація

Мета дослідження: оцінювання ефективності комплексного лікування дисгормональних захворювань грудних залоз (ДЗГЗ), які супроводжуються мастодинією, у жінок репродуктивного віку.

Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 82 жінки у віці від 23 до 45 років із дисгормональними захворюваннями грудної залози (ДЗГЗ), які супроводжувалися мастодинією. Діагноз встановлено на підставі скарг, клінічного обстеження грудних залоз, інструментальних і клініко-лабораторних методів дослідження (ультразвукове дослідження, аспіраційна біопсія, білатеральна мамографія). Оцінювання проявів мастодинії проводили за візуально-аналоговою шкалою болю (ВАШ) у балах. Діагностику рівня тривожності проведено шляхом тестування за методикою Спілберга–Ханіна. Усі пацієнтки отримували Вітокан (Fita®) по 30 крапель 3 рази на день за 20–30 хв до прийому їжі у поєднанні з місцевою терапією трансдермальним 1% гелем (Прожестожель), який містить мікронізований прогестерон (Besins Healthcare). Тривалість лікування склала 3 міс. Комплекс обстеження проводили у динаміці лікування через 1–3–6 міс.

Результати. За результатами роботи центру було відзначено, що дифузні ДЗГЗ займали лідируюче положення серед всієї патології грудних залоз, досягаючи 45–47%. Усі жінки групи дослідження скаржилися на циклічний біль (мастодинію), який мав двосторонній характер і з’являвся за 8–10–12 днів до менструації. Під час пальпації у жінок відзначені дифузні ущільнення та болісність. За даними ультразвукового дослідження грудних залоз виявлено, що дифузна фіброзно-кістозна гіперплазія з переважанням кістозного компонента мала місце у 47,6% жінок, і її діагностували найчастіше. Комбіноване використання препаратів Прожестожель і Вітокан сприяла значному зниженню проявів мастодинії у 76,8% жінок вже протягом першого місяця динамічного спостереження та у 95% – протягом наступних 3 міс. Результати оцінювання ситуативної тривожності констатували статистично достовірне зниження її рівня після проведеної терапії, що сприяло поліпшенню настрою. Проведене дослідження дозволило встановити, що для характеристики ефективності лікування усі об’єктивні методи обстеження пацієнток з мастодинією мають другорядне значення. Провідним чинником є суб’єктивна оцінка, заснована на скаргах пацієнтки.

Заключення. Висока ефективність комбінованого використання препаратів Прожестожель і Вітокан, яка характеризується позитивним впливом на клінічну картину і підтверджена як об’єктивними, так і інструментальними методами дослідження, а також її вплив на психоемоційний фон (зниження рівня тривожності), відсутність будь-яких негативних реакцій і добра переносимість, дає підставу для впровадження запропонованої схеми у лікування дисгормональних захворювань грудних залоз.

Ключові слова: дисгормональні захворювання грудних залоз, мастодинія, лікування, фітотерапія, прогестерон, Прожестожель, Вітокан.