До питання профілактики ускладненого перебігу вагітності при недостатності та дефіциті вітаміну D
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2016.112.19Ключові слова:
недостатність і дефіцит вітаміну D, Аквадетрим, невиношування вагітності, гестаційний цукровий діабетАнотація
Мета дослідження: оцінювання впливу вживання водорозчинної форми холекальциферолу (Aквадетрим) на перебіг гестаційного процесу.
Матеріали та методи. Для оцінювання поширеності недостатності (29–20 нг/мл) або дефіциту (менше ніж 20 нг/мл) вітаміну D було обстежено 183 жінки у віці 20–38 років.
Основну групу склали 75 жінок, які на стадії преконцепції і перших 12 тижнів вагітності отримували окрім фолієвої кислоти і йодиду калію в офіцинальних дозах водорозчинну форму холекальциферолу в дозах від 500 до 1000 МО; 35 пацієнток, які на стадії преконцепції і перших 12 тижнів вагітності отримували тільки фолієву кислоту і йодид калію в офіцинальних дозах, увійшли до групи порівняння. Вплив Аквадетриму на перебіг вагітності оцінювали за частотою загрози і переривання вагітності в I і II триместрах, передчасних пологів (з 22 до 37 тиж вагітності), прееклампсії, розвитку гестаційного цукрового діабету. Дослідження рівня 25(ОН)D у сироватці крові проводили методом імунохімії на аналізаторі Cobas 6000 з тест-системами Roche Diagnostics (Швейцарія) при включенні в дослідження, через 1, 3 і 6 місяців. Достатнім рівнем 25(ОН)D у сироватці крові вважали концентрацію 30–60 нг/мл; недостатністю – концентрацію 25(ОН)D 20–29 нг/мл; дефіцитом – менш ніж 20 нг/мл.
Результати. Недостатність і дефіцит вітаміну D виявлені у 68,3% обстежених, з яких 110 жінок у віці з 21 до 35 років були включені в дослідження. Контрольну групу склали 58 жінок з достатнім рівнем вітаміну D (рівень 25(ОН)D у сироватці крові в середньому 33,65±2,5 нг/мл). При дефіциті вітаміну D концентрація 25(ОН)D у сироватці крові коливалася від 17,1 до 5,0 нг/мл (в середньому 11,32±4,23 нг/мл), а при недостатності – в середньому 23,35±1,82 нг/мл (p<0,001). Важкий дефіцит вітаміну D (рівень 25(ОН)D у сироватці крові 6,50±1,05 нг/мл) виявлений у 35,7% пацієнток. Частота дефіциту вітаміну D була вищою у жінок з надмірною масою тіла (ІМТ 27–29,9 кг/м2) і ожирінням (ІМТ 30,0–34,9 кг/м2) (p<0,01). Дози препарату Аквадетрим визначали за ступенем недостатності вітаміну D. У підгрупі I-O при середній концентрації 25(ОН)D у сироватці крові 23,80±1,91 нг/мл отримували Аквадетрим по 500 МО щодня протягом 3 місяців до планованої вагітності. У підгрупі II-O з дефіцитом вітаміну D(25(ОН)D у сироватці крові (в середньому 11,84±4,11 нг/мл) отримували Аквадетрим по 1000 МО щодня протягом 3 місяців. В обох підгрупах було встановлено зростання концентрації 25(ОН)D у сироватці крові. Вживання 500 МО Аквадетриму щодня протягом 3 місяців у 64% пацієнток з дефіцитом і недостатністю вітаміну D дозволив досягти нижньої межі достатнього рівня вітаміну D (31,7 ± 1,2 нг/мл при 28,5 ± 4,1 нг/мл в середньому у підгрупі). У ІІ-О підгрупі приріст концентрації 25(ОН)D у сироватці крові при вживанні 1000 МО Аквадетриму мав значні індивідуальні коливання: через 1 місяць рівень 25(ОН)D у сироватці крові в середньому в 1,5 рази перевищував початковий (p<0,05), а через 3 місяці було досягнуте «зрушення» лабораторного показника з «дефіцит вітаміну D» (11,84±4,11 нг/мл) до «недостатність вітаміну D» (24,2±1,3 нг/мл) (p<0,05) у 72% пацієнток. Частота невиношування до 21 тижня вагітності при некоригованому дефіциті вітаміну D склала 20% при 2,9% (p<0,001) в основній групі, де пацієнтки отримували Аквадетрим. Частота пізніх ускладнень вагітностей (розвиток дисфункції плаценти, прееклампсії, ранні передчасні пологи) у вагітних, які отримали Аквадетрим з моменту підготовки до вагітності (500–1000 МО) і по 500 МО в день протягом І триместру, був достовірно нижче – 5,7% при 20,0% у групі порівняння (p<0,001).
Заключення. Диференційована корекція недостатності і дефіциту вітаміну D з етапу прегравідарної підготовки і протягом І триместру гестації препаратом Аквадетрим («Polpharma», Польща) дозволяє зменшити частоту невиношування вагітності з 20% до 2,9% і розвиток пізніх гестаційний ускладнень з 20% до 5,7%. Призначення Аквадетриму у пацієнток з початковими недостатністю і дефіцитом вітаміну D не може обмежуватися тільки прегравідарною підготовкою і І триместром вагітності, оскільки на пізніх термінах гестації необхідно задовольняти підвищене споживання Са для мінералізації скелета плода і потреба у вітаміні D тільки зростає, що необхідно враховувати у плані ведення вагітних.
Ключові слова: недостатність і дефіцит вітаміну D, Аквадетрим, невиношування вагітності, гестаційний цукровий діабет.
Посилання
Pyrohova VI, Zhemela NI. 2015. Vyvchennia D-statusu vahitnykh z uskladnenym hestatsiinym protsesom. Zdorove zhenshchynу 1(97):105-7.
Pyrohova VI, Zhemela NI. 2014. Analiz rivniv vitaminu D v syrovattsi krovi vahitnykh v dynamitsi hestatsiinoho protsesu. Materialy naukovo-praktychnoi konferentsii z mizhnarodnoiu uchastiu «Perspektyvni napriamky rozvytku suchasnoi perynatolohii». m.Chernivtsi, 16 zhovtnia 2014. Chernivtsi:100-4.
Povorozniuk VV, Balatska NI. 2012. Defitsyt vitaminu D u naselennia Ukrainy ta faktory ryzyku yoho rozvytku. Bol. Sustavу. Pozvonochnyk 4(08):24-9.
Shylyn DE. 2010. Vytamyn-hormon D v klynyke XXI stoletyia: pleiotropnуe effektу y laboratornaia otsenka (lektsyia). Klynycheskaia laboratornaia dyahnostyka. (12):17-23.
Shylyn DE. 2011. Pervychnaia profylaktyka preеklampsyy kaltsyem y vytamynom D (s pozytsyi akusherstva, osnovannoho na dokazatelstvakh). Hynekolohyia 13(4):34-40.
Adams JS. 2010. Update in Vitamin D. J. Clin. Endocrinol. Metab. (95):471–8. http://dx.doi.org/10.1210/jc.2009-1773; PMid:20133466 PMCid:PMC2840860
Baeke F. 2010. Vitamin D: modulator of the immune system. Curr. Opin. Pharmacol. (10):482–496. http://dx.doi.org/10.1016/j.coph.2010.04.001; PMid:20427238
Bikle D. 2009. Nonclassic actions of Vitamin D. J. Clin. Endocrinol. Metab. (94):26–34. http://dx.doi.org/10.1210/jc.2008-1454; PMid:18854395 PMCid:PMC2630868
Bodnar LM, Krohn MA, Simhan HN. 2012. Maternal Vitamin D Deficiency Is Associated with Bacterial Vaginosis in the First Trimester of Pregnancy. J. Nutrition. (8):1157-61.
Holick MF, Binkley NC, Bischoff-Ferrari HA et al. 2011. Evaluation, Treatment, and Prevention of Vitamin D Deficiency: an Endocrine Society Clinical Practice Guideline. J. Clin. Endocrinol. Metab. 96(7):1911-30. http://dx.doi.org/10.1210/jc.2011-0385; PMid:21646368
Garland CF. 2009. Vitamin D for cancer prevention: global perspective. Ann. Epidemiol. 19:468–483. http://dx.doi.org/10.1016/j.annepidem.2009.03.021; PMid:19523595
Holick MF. 2009. Vitamin D status: measurement, interpretation, and clinical application. Ann. Epidemiol. 19(2):73–8. http://dx.doi.org/10.1016/j.annepidem.2007.12.001; PMid:18329892 PMCid:PMC2665033
Holmes VA, Barnes MS. 2009. Vitamin D deficiency and insufficiency in pregnant women: a longitudinal study. Br J Nutr. 102(6):876–81. http://dx.doi.org/10.1017/S0007114509297236; PMid:19331703
Holick MF. 2009. Vitamin D and Healht: Evolution, Biologic, Functions, and Recommended Dietary Intakes for Vitamin D. Clinic Rev. Bone. Miner. Metab. 7:2–19. http://dx.doi.org/10.1007/s12018-009-9026-x
IOM (Institute of Medicine). Dietary Reference Intakes for Calcium and Vitamin D. Washington, DC: The National Academies Press. 2011:1132.
Lapillonne A. 2010. Vitamin D deficiency during pregnancy may impair maternal and fetal outcomes. Med. Hypotheses 74(1):71–5. http://dx.doi.org/10.1016/j.mehy.2009.07.054; PMid:19692182
Maghbooli Z, Hossein-Nezhad A. 2008. Correlation between vitamin D3 deficiency and insulin resistance in pregnancy. Diabetes Metab. Res. Rev. 24(1):27–32. http://dx.doi.org/10.1002/dmrr.737; PMid:17607661
Zhang S, Qiu S, Hu FB et al. 2008. Maternal plasma 25-hydroxyvitamin D concentrations and the risk for gestational diabetes mellitus. PLoS One. 3(11):3753. http://dx.doi.org/10.1371/journal.pone.0003753; PMid:19015731 PMCid:PMC2582131
Bodnar LM, Catov JM, Simhan HN et al. 2007. Maternal vitamin D deficiency increases the risk of preeclampsia J. Clin. Endocrin. Metab. 92(9):3517-22. http://dx.doi.org/10.1210/jc.2007-0718; PMid:17535985 PMCid:PMC4288954
Pudowski P et al. 2013. Practical guidelines for the supplementation of vitamin D and the treatment of deficits in Central Europe — recommended vitamin D intakes in the general population and groups at risk of vitamin D deficiency. Endokrynologia Polska. (6). http://dx.doi.org/10.5603/EP.2013.0012
Sun J. 2010. Vitamin D and mucosal immune function. Curr. Opin. Gastroenterol. 26:591–5. http://dx.doi.org/10.1097/MOG.0b013e32833d4b9f; PMid:20639756 PMCid:PMC2955835
Rifai NM, Moety GAFA, Gaafar HM, Hamed DA. 2014. Vitamin D deficiency in Egyptian mothers and their neonates and possible related factors. J. Maternal-Fetal and Neonatal Medicine 27(10):1064-68. http://dx.doi.org/10.3109/14767058.2013.849240; PMid:24093584
Wagner CL, Greer FR. 2008. American Academy of Pediatrics Section on Breastfeeding; American Academy of Pediatrics Committee on Nutrition. Prevention of ricks and vitamin D deficiency in infants, children, and adolescents. Pediatrics 122(5):1142–52. http://dx.doi.org/10.1542/peds.2008-1862; PMid:18977996