Профілактика перинатальної патології у жінок з аномаліями розвитку матки

Анотація

Мета дослідження: зниження частоти перинатальної патології у жінок з аномаліями розвитку матки (АРМ) на підставі вивчення клініко-ехографічних, ендокринологічних, допплєрометричних, кардіотокографічних та морфологічних досліджень, а також удосконалення алгоритму лікувально-профілактичних та прогностичних заходів.

Матеріали та методи. Проведено двохетапне дослідження, внаслідок чого створено два інформаційні масиви. Перший інформаційний масив включав результати ретроспективного аналізу медичної документації когорти вагітних з АРМ вертикального типу за період з 2003 до 2012 р. (150 історій пологів і розвитку новонароджених) для вивчення особливостей перебігу вагітності і перинатальних результатів, а також розроблення оптимальних технологій спостереження і розродження даних пацієнток, – 1-а основна ретроспективна група. На другому етапі дослідження проводили диспансерне спостереження з ранніх термінів вагітності 40 жінок з АРМ, що склали 2-у основну проспективну групу (2013–2015 рр.), а також 30 пацієнток з нормальною анатомією внутрішніх статевих органів, що не мали обтяженого акушерського анамнезу, обстежених в ті самі терміни і за тими самими параметрами, які увійшли до контрольної групи. До комплексу проведених досліджень були включені клінічні, ехографічні, допплєрометричні, кардіотокографічні, ендокринологічні, мікробіологічні, морфологічні та статистичні дослідження.

Результати. Перинатальні наслідки розродження жінок з АРМ матки характеризуються високою частотою перинатальних втрат (40,0±4,0%); респіраторного дистрес-синдрому (13,3±2,8%); затримки розвитку з гіпотрофією плода (28,0±3,7%); різних форм асфіксії новонароджених (54,0±4,1%), особливо тяжких форм (10,0±2,5%). Найбільш несприятливими щодо перинатальних наслідків є дворога матка зі злиттям рогів в середній третині; внутрішньоматкова перегородка та однорога матка.

Використання удосконаленого алгоритму лікувально-профілактичних та прогностичних заходів дозволяє зменшити частоту передчасних пологів (з 24,0±3,5% до 7,9±4,4%); затримки розвитку та гіпотрофії плода (з 28,0±3,7% до 13,2±5,5%); асфіксії різного ступеня тяжкості (з 54,0±4,1% до 34,4±8,4%), а також перинатальних втрат (з 40,0±4,0% до 25,0±2,5%).

Заключення. Результати проведених досліджень свідчать, що жінки з різними аномаліями розвитку матки складають групу високого ризику щодо розвитку плацентарної дисфункції і подальшої перинатальної патології. Використання вдосконаленого алгоритму прогностичних і лікувально-профілактичних заходів суттєво знизили частоту порушень функціонального стану системи мати–плацента–плід, а також поліпшили перинатальні результати розродження.

Ключові слова: аномалії розвитку матки, перинатальна патологія, профілактика.