Механізми адаптації вагітних з невиношуванням у динаміці зберігальної терапії
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2016.111.77Ключові слова:
невиношування вагітності, вегетативна регуляція, рівень тривожності, гормональний профіль, стрес, адаптація, лікування, Утрожестан®Анотація
Мета дослідження: оцінити вплив зберігальної терапії у реалізації адаптаційних механізмів у вагітних з невиношуванням на підставі вивчення психоемоційного стану, вегетативного балансу та гормонального профілю.
Матеріали та методи. Обстежені 67 вагітних у терміні гестації 7–14 тиж з одноплідною вагітністю. Основну групу склали 35 жінок із клінікою загрозливого аборту, що знаходилися на лікуванні у гінекологічному відділенні пологового будинку № 9 м. Запоріжжя та отримували натуральний мікронізований ПГ Утрожестан® (Besins Healthcare) вагінально по 200 мг двічі на добу. До контрольної групи увійшли 32 жінки без клінічних проявів загрозливого аборту. Критеріями включення були скарги на біль у нижніх відділах живота та мізерні або помірні кров’янисті виділення зі статевих шляхів на тлі маткової вагітності. Критеріями виключення були: гіперандрогенія, синдром полікістозних яєчників, порушення менструального циклу, аномалії розвитку статевих органів, звичне невиношування, наявність вад розвитку плода, а також вагітність з рясними кров’янистими виділеннями.
Результати. Установлено, що у вагітних із клінікою загрозливого аборту має місце зростання реактивної тривожності, яка зумовлена емоційною реакцією на стресову ситуацію і свідчить про психоемоційну дезадаптацію. Ураховуючи, що більше половини вагітних з клінікою невиношування мають високий рівень особистісної тривожності, яка є стійкою індивідуальною характеристикою та відображає схильність суб’єкта до тривоги, даний факт слід розглядати як фактор ризику розвитку цієї патології. Порушення гормонального балансу у вагітних з невиношуванням, характеризується зростанням рівня кортизолу і кортизон-інсулінового індексу, що є реакцією на стрес у даного контингенту вагітних. Такі ж зміни характерні і для системи мати–плацента–плід, які обумовлені зниженням рівня естріолу.
Заключення. Зберігальна терапія з використанням вагінального мікронізованого прогестерону (Утрожестан®), у тому числі у групі вагітних з несприятливим прогнозом (наявність ретрохоріальної гематоми), має позитивний вплив на нормалізацію психоемоційного стану, вегетативного балансу, гормонального профілю, а також характеризується відсутністю андрогенної активності, що дає підставу рекомендувати Утрожестан® для включення в схеми лікування невиношування.
Ключові слова: невиношування вагітності, вегетативна регуляція, рівень тривожності, гормональний профіль, стрес, адаптація, лікування, Утрожестан®.
Посилання
Pysarieva SP, Vorobiova II. 2005. Nevynoshuvannia vahitnosti. Zhurnal praktychnoho likaria 1: 6–11.
Sidelnikova VM. 2005. Privyichnaya poterya beremennosti.M, Triada-H: 304.
Zhuk SI, Kalinka Ya, Sidelnikova VM. 2007. Nevyinashivanie beremennosti: novyiy vzglyad na staruyu problemu. ZdoroveUkrainyi 5/1:3–5.
Ventskivskyi BM, Kostiuk AL, Belov OO. 2001. Prohnozuvannia nevynoshuvannia vahitnosti shliakhom kompleksnoi otsinky somatotypolohichnoho ta psykholohichnoho statusu vahitnoi. Pediatriia, akusherstvo ta hinekolohiia 6:70–73.
Akusherstvo. Natsionalnoe rukovodstvo. Pod red. EK Aylamazyana, VI Kulakova, VE Radzinskogo, GM Savelevoy. M, GEOTAR-Media. 2007:1200.
Podolskyi VV, Pysarieva SP, Vorobiova II. 2009. Nevynoshuvannia vahitnosti. Rozdumy pro vyrishennia problemy. Zdorove zhenshchynы 2 (38):97–102.
Tatarchuk TF. 2006. Stress i reproduktivnaya funktsiya zhenschinyi. Mezhdunar. endokrinol. zhurn. 3(5): 2–9.
Zgurovskiy VM, Nikonov VV. 2003. Stressornaya reaktsiya. Vzglyad na problemu. Vrachebnaya praktika 5: 4–8.
Kryizhanovskiy GN. 2002. Dizregulyatsionnaya patologiya. Patologicheskaya fiziologiya i eksperimentalnaya terapiya. M, Meditsina 3: 2–19.
Elzhorukaeva ZhA, Linde VA. 2012. Vzaimosvyaz mezhdu immunnoy i endokrinnoy sistemami v patogeneze nevyinashivaniya beremennosti. Tavricheskiy mediko-biologicheskiy vestnik 2;1 (58).
Sidelnikova VM, Suhih GT. 2010. Nevyinashivanie beremennosti.M: 534.
Hдggstrцm M, Richfield D. Diagram of the pathways of human steroidogenesis. Wikiversity Journal of Medicine 1 (1). DOI:10.15347 / wjm / 2014.005. ISSN 20018762. – Self– made using bkchem and inkscape.
Podtetepev LD, Bratchikona TV, Orlov EN. 2000. Steroidnyie gormonyi i ih rol v techenii beremennosti. M:222.
Sidelnikova VM. 1986. Nevyinashivanie be remennosti. M, Meditsina:176.
Friedler S, Raziel A, Schachter M et al. 1999. Luteal support with micronized progesterone following in vitro fertilization using a down-regulation protocol with gonadotrophin-releasing hormone agonist: a comparative study between vaginal and oral administration. Hum Reprod 14:1944–1948. http://dx.doi.org/10.1093/humrep/14.8.1944; PMid:10438404
Smitz J, Devroey P, Faguer B et al. 1992a. A prospective randomized comparison of intramuscular or intravaginal natural progesterone as a luteal phase and early pregnancy supplement. Hum. Reprod. 7:168–175. PMid:1577927
PrietlG, Diedrich K, van der Ven H.H., Luckhaus J. and Krebs D. 1992. The effect of 17alpha-hydroxyprogesterone caproate/oestradiol valerate on the development and outcome of early pregnancies following in vitro fertilization and embryo transfer: a prospective and randomised controlled trial. Hum. Reprod. 7 (suppl. 1): 1–5. http://dx.doi.org/10.1093/humrep/7.suppl_1.1; PMid:1332985
Van der Pahlen B, Lindman R, Sarkola T et al. 2002. Aggressive behaviour 28:273–280.
Bitnm D, Shiekh M, McLeodM. 1995. J Neuroendocrinol 7:171–177. http://dx.doi.org/10.1111/j.1365-2826.1995.tb00744.x
Lancet M, Faulhaber J, Schiffelholtz T et al. 1997. J Pharmacol Exp Ther 282:1213–1218.
Perusquia M, Hernandez R, Jasso–Kamel J, Rodriguez–Rabago M. Med Sci Res 25:585–587.
Perusquia M, Kubli–Garflas C. 1992. Prostaglandins 43:445–455. http://dx.doi.org/10.1016/0090-6980(92)90127-F
Fanchin R, de Ziegler D, Bergeron C et al. 1997. Transvaginal administration of progesterone. Obstet. Gynecol. 90 (3):396–401. http://dx.doi.org/10.1016/S0029-7844(97)00270-6
Simon A, Robinson DE, Andrews CM. 1993. The absorption of oral micronised pro gesteron: the effect of food, dose propor tionality, and comparison with intra muscular progesterone. Fertil. Steril. 60:26–33. http://dx.doi.org/10.1016/S0015-0282(16)56031-2
Arafat ES, Hargrove JT, Maxson WS et al. 1988. Sedative and hypnotic effects of oral administration of micronized P4 may be mediated through its metabolites. Am. J. Obstet. Gynecol. 159:1203–1209. http://dx.doi.org/10.1016/0002-9378(88)90448-6
Nakaz MOZ Ukraini № 624 vid 03.11.2008 r. «Pro vnesennya zmin do nakazu MOZ Ukraini vid 15 grudhya 2003 roku № 582 «Pro zatverdzhennya klynychnih protokolyv z akusherskoyi ta ginekologychnoyi dopomogi», Nakazu MOZ vid 31.12.2004 roku № 676 « Pro zatverdzhennya klynychnih protokolyv z akusherskoyi ta ginekologychnoyi dopomogi».
Hlyibova SV i dr. 2008. Variabelnost serdechnogo ritma u zhenschin pri fiziologicheskom i oslozhnennom techenii beremennosti. Fiziologiya cheloveka. 34, 5:97–105.
Kleschenogov SA, Fleyshman AN. 2006. Prognozirovanie oslozhneniy beremennosti na osnove izucheniya variabelnosti ritma serdtsa materi. Byulleten Sibirskogo otdeleniya Rossiyskoy akademii meditsinskih nauk 3:52–59.
