Оптимізація тактики ведення вагітності та пологів у жінок після застосування допоміжних репродуктивних технологій

Автор(и)

  • D. N. Maslo Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ,

DOI:

https://doi.org/10.15574/HW.2016.111.160

Ключові слова:

багатоплідна вагітність, допоміжні репродуктивні технології, передчасні пологи, інтерлейкін-1, інтерлейкін-8

Анотація

Мета дослідження: зниження частоти перинатальної патології у жінок після застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) на підставі вивчення клініко-ехографічних, ендокринологічних, біохімічних, допплєрометричних, кардіотокографічних та морфологічних досліджень, а також удосконалення алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів.


Матеріали та методи.
За період з 2012 до 2015 р. було проведене комплексне обстеження 300 вагітних, з яких 250 були після застосування ДРТ і 50 – першороділлі, які завагітніли самостійно, а також їхні новонароджені. Для вирішення поставленої мети дослідження проводили в два етапи. На першому етапі проводили проспективне когортне дослідження, що включало 150 вагітних: з них 100 жінок, вагітність яких настала в результаті застосування ДРТ (1-а основна група), і 50 здорових жінок з фізіологічною вагітністю (контрольна група). На другому етапі проводили проспективну рандомізацію, в результаті якої пацієнток після застосування ДРТ розподілено на дві рівні групи за принципом проведеної терапії: 2-а основна група – 75 вагітних після застосування ДРТ, в яких використовували вдосконалений нами алгоритм; 3-я група порівняння – 75 вагітних після застосування ДРТ, яким були проведені загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи.


Результати.
Отримані результати свідчать, що у жінок після застосування ДРТ має місце висока частота репродуктивних втрат у І триместрі (10,0%), 3,0% випадків мимовільного переривання вагітності з 16 до 22 тиж, а також 3,0% «ранніх» передчасних пологів (з 22 до 28 тиж вагітності). Частота порушень функціонального стану фетоплацентарного комплексу у жінок після застосування ДРТ складає 63,0%, що є основною причиною високого рівня перинатальних втрат (40,0‰), а також розродження шляхом кесарева розтину (96,0%). Плацентарна дисфункція у жінок після застосування ДРТ характеризується наявністю ретрохоріальних гематом (21,0%), невідповідністю розмірів плода (30,0%) та гіпертонусом матки (73,0%) на тлі змін плодово-плацентарного кровотоку – підвищення індексу резистентності в артерії пуповини та збільшення судинного опору в маткових артеріях. Ендокринологічні та біохімічні зміни при плацентарній дисфункції у жінок після застосування ДРТ починаються з 28 тиж вагітності і полягають у достовірному зниженні вмісту прогестерону, плацентарного a1-мікроглобуліну, a2-мікроглобуліну фертильності та трофічного b-глікопротеїду.


Заключення.
Використання удосконаленого нами алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів дозволяє знизити частоту мимовільного переривання вагітності до 22 тиж – з 13,0% до 5,7%; «ранніх» передчасних пологів – з 3,0% до 1,0%; плацентарної дисфункції – з 63,0% до 40,6%; кесарева розтину – з 96,0% до 56,5%, а також перинатальних втрат – з 40,0‰ до 16,2‰ відповідно.


Ключові слова
: вагітність, пологи, допоміжні репродуктивні технології.

Посилання

Parashchuk JuS, Kalinovsky OI, Grishchenko MN, Parashchuk VJu. 2014. Barreness in marriage: the manual. Harkov, HNMU:126.

Kopkov VS. 2013. Auxiliary reproductive technologies in the decision of demographic problems. Legal aspects. Medical aspects of womens health 4:55−57.

The general concept of diagnostics and classification of forms of barreness. In кн.: Fruitless marriage. A management for doctors. Under the editorship of VI Kulakova. 2006. М, GEOTAP-Media:19-50.

Sidelnikova VM. 2010. Preparation and conducting pregnancy at women with habitual miscarrage a method. Grants and a wedge. М, МЕDpress-inform:224.

Agadzhanjan KV. 2008. A role hysteroscopy in complex diagnostics of barreness at women. New directions in clinical medicine: materials All-Russia conference. Leninsk-Kuznezky:279–280.

Alimi Ijad. 2008. Actual aspects of barreness at women with functional hyperprolactinemia. Actual problems of obstetrics and gynecology, clinical immunology and medical genetics: the collection scientific works. Lugansk. 9:94–97.

Effect of corticosteroids for fetal maturation on perinatal outcomes. NIH Consensus Development Panel on the Effect of Corticosteroids for Fetal Maturation on Perinatal Outcomes. JAMA. 2015. 273:413–8.

Fitzpatrick LA, Good A. 2014. Micronized progesterone: clinical indications and comparison with current treatments. Fertil. Steril. 72:389.

Goldenberg RL, Thom E, Moawad AH. 2016. The preterm prediction study: fetal fibronectin, bacterial vaginosis, and peripartum infection. Obstet. Gynecol. 87:656.

Taketani T, Tamura H, Takasaki A et al. 2011. Protective role of melatonin in progesterone production by human lutealcells. J. Pineal. Res. 51;2:207−213.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Безпліддя та планування сім'ї