Сучасні аспекти ведення жінок у клімактеричний період
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2016.111.130Ключові слова:
клімактеричні розлади, дієтичні добавки, ВалесанАнотація
Мета дослідження: вивчення впливу дієтичної добавки Валесан на нейровегетативні симптоми у жінок у клімактеричний період.
Матеріали та методи. Обстежено усього 68 жінок у клімактеричний період. Було сформовано основну групу з 48 жінок, які вживали дієтичну добавку Валесан, і контрольну групу з 20 жінок, які не вживали ніяких препаратів. У пацієнток обох груп проведена модифікація способу життя.
Результати. У пацієнток основної групи відзначали достовірно значущі ознаки позитивної динаміки на тлі вживання дієтичної добавки Валесан. Так, за результатами анкетування за допомогою шкали Зунге через 3 міс вживання Валесана відсутність депресивного стану спостерігалася у 75% жінок, у пацієнток контрольної групи – у 25% (р<0,05). Розрахунок модифікованого менопаузального індексу також засвідчив ефективність застосування дієтичної добавки Валесан. Симптоми клімактеричних розладів у жінок основної групи явно зменшилися через 3 міс після вживання Валесану (р<0,05).
Заключення. Патологічний перебіг клімактеричного періоду негативно впливає на якість життя жінок. Застосування природних препаратів для ліквідації симптомів патологічного клімактеричного періоду є безпечним і доступним методом усунення даної симптоматики. Унаслідок вживання дієтичної добавки Валесан у достовірної більшості жінок відзначали поліпшення показників модифікованого менопаузального індексу, нормалізацію психосоматичних порушень, поліпшення загального самопочуття, відновлення циклу «сон–неспання», у зв’язку з чим підвищилася працездатність і стабілізувався емоційний фон.
Ключові слова: клімактеричні розлади, дієтичні добавки, Валесан.
Посилання
Vihlyaeva EM. 2008. Postmenopauzalnaya terapiya. Vliyanie na svyazannyie s menopauzoy simptomyi, techenie hronicheskih zabolevaniy i kachestvo zhizni. M, «MEDpress-inform»:448.
De NV, Hripunova GI. 2008. Sovremennyie podhodyi k diagnostike, prognozirovaniyu techeniya i lecheniyu klimaktericheskogo sindroma u zhenschin. Saratovskiy nauchno-meditsinskiy zhurnal 3(21):125–130.
Komarov FI, Rapoport SI, Malinovskaya NK. 2005. Sutochnyie ritmyi v klinike vnutrennih bolezney. Klinich. meditsina 83;8:8–12.
Kryizhanovskaya IO. 2000. Sistemnyie mehanizmyi stareniya u zhenschin v peri- i postmenopauze, patogeneticheskoe obosnovanie strategii menopauzalnoy terapii. Avtoref. dis. d-ra med. nauk. Rostov-na-Donu.
Saveleva GM, Breusenko VG. 1998. Postmenopauza. Fiziologiya i patologiya. Vestnik Rossiyskoy assotsiatsii akusherstva i ginekologii 2:45–49.
Smetnik VP. 1997. Klinika i diagnostika klimaktericheskih rasstroystv. Klimakteriy i postmenopauza 1:5–8.
Tatevosyan AG. 2000. Korrektsiya psihovegetativnyih rasstroystv u bolnyih s klimaktericheskim sindromom. Avtoref. diss. kand. med. nauk. M:25.
Tolstyih MP, Budnevskiy SV, Gadzhiev AI. 2006. Teoriticheskoe obosnovanie primeneniya serotonina v klinicheskoy praktike. Almanah klinicheskoy meditsinyi 11:133–138.
Shamsheva DS. 2014. Sindrom obstruktivnogo apnoe sna: sovremennoe sostoyanie problemyi. Lechebnoe delo 1:4–15.
Shaposhnik OD. 2005. Klimaks i serdechno-sosudistyie zabolevaniya. Uchebnoe posobie dlya vrachey. Chelyabinsk:75. PMid:16019715
Dancey DR, Hanly PJ, Soong C, Lee B, Hoffstein V. 2001. Impact of menopause on the prevalence and severity of sleep apnea. Chest. 120:151–155. PubMed: 11451831. http://dx.doi.org/10.1378/chest.120.1.151; PMid:11451831
Haimov I, Lavie P, Laudon M, Herer P, Vigder C et al. 1995. Melatonin replacement therapy of elderly insomniacs. Sleep. 18:598–603. PMid:8552931
Anderson D, Yoshizawa T, Gollschewski S et al. 2004. Menopause in Australia and Japan: effects of country of residence in menopausal status and menopausal symptoms. Climacteric. 2:165–174. http://dx.doi.org/10.1080/13697130410001713760
Quan SF, Howard BV, Iber C et al. 1997. The Sleep Heart Health Study: design, rationale, and methods. Sleep. 20:1077–1085. PMid:9493915
Resta O, Bonfitto P, Sabato R, De Pergola G, Barbaro MP. 2004. Prevalence of obstructive sleep apnoea in a sample of obese women: effect of menopause. Diabetes Nutr Metab. 17:296–303. PMid:16295052
Soares J, Masana M, Ershahin C, Dubocovich M. 2003. Functional melatonin receptors in rat ovaries at various stages of the estrous cycle. J. Pharmacol.Exp. Ther. 306:694–702. http://dx.doi.org/10.1124/jpet.103.049916; PMid:12721330
Tamanna S, Geraci SA. 2013, August. Major sleep disorders among women: (women’s health series) Southern Medical Journal &. 106;8:470–478. http://dx.doi.org/10.1097/SMJ.0b013e3182a15af5; PMid:23912143
Toffol E, Kalleinen N, Haukka J, Vakkuri O, Partonen T et al. 2014. Melatonin in perimenopausal and postmenopausal women: associations with mood, sleep, climacteric symptoms, and quality of life. Menopause 21:493–500. http://dx.doi.org/10.1097/GME.0b013e3182a6c8f3; PMid:24065140
Vakkuri O, Kivelд A, Leppдluoto J, Valtonen M, Kauppila A. 1996. Decrease in melatonin precedes follicle-stimulating hormone increase during perimenopause. Eur J Endocrinol. 135:188–192. http://dx.doi.org/10.1530/eje.0.1350188; PMid:8810731
