Особливості репродуктивної функції у жінок з передменструальним синдромом
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2016.111.109Ключові слова:
передменструальний синдром, вагітність, пологи, ускладненняАнотація
Мета дослідження: оцінити перебіг вагітності і пологів у жінок з передменструальним синдромом (ПМС).
Матеріали та методи. У дослідження були включені 200 жінок репродуктивного віку з діагнозом ПМС і 50 жінок без діагнозу ПМС. Проаналізовано дані репродуктивного та акушерського анамнезу.
Результати. Встановлено, що жінки з ПМС мають більшу кількість вагітностей (в 1,59 разу, c2=10,74, р=0,001) та пологів (в 1,70 разу, c2=10,56, р=0,001) у порівнянні з контрольною групою. Крім того, у них відзначається тенденція до розвитку патологічного перебігу вагітності та пологів. Ускладнення вагітності та пологів є найбільш типовими для хворих з набряклою формою синдрому у порівнянні зі здоровими особами (c2=4,71, р=0,03, OR=3,92, 95%CI=1,27–12,06, р=0,02). У даній категорії пацієнтів констатовано більшу в 4,55 разу частоту пізнього гестозу – 47,82% проти 10,52% у жінок контрольної групи (c2=6,51, р=0,01, OR=7,79, 95%CI=1,61–37,65, р=0,01).
Заключення. Особливу увагу слід приділяти жінкам з набряклою формою захворювання, які мають більшу схильність до розвитку пізнього гестозу, а також відповідно ризику патологічних пологів – кесарева розтину, щипців, гіпотонічних/атонічних післяпологових маткових кровотеч та передчасних пологів.
Ключові слова: передменструальний синдром, вагітність, пологи, ускладнення.
Посилання
Nakaz № 676 MOZ Ukraini vyd 31.12.2004 «Pro zatverdzhennya klynychnih protokolyv z akushers’koyi ta ginekologychnoyi dopomogi».
Smetnik VP, Tumilovich LG. 1995. Neoperativnaya ginekologiya: Rukovodstvo dlya vrachey. Kniga 1. SPb, SOTIS:129–138.
Tatarchuk TF, Ventskivska IB, Maidan IS. 2005. Diahnostyka, profilaktyka ta likuvannia peredmenstrualnoho syndromu (metodychni rekomendatsii). K:20.
Bertone-Johnson ER, Hankinson SE, Willett WC et al. 2010. Adiposity and the development of premenstrual syndrome. J. Womens Health. (Larchmt). 19;11:1955–1962. http://dx.doi.org/10.1089/jwh.2010.2128; PMid:20874240 PMCid:PMC2971655
Dennerstein L, Lehert P, Keung LS et al. 2010. Asian study of effects of premenstrual symptoms on activities of daily life. Menopause Int. 16(4):146–151. http://dx.doi.org/10.1258/mi.2010.010035
Tsai IH, Chen CP, Sun FJ et al. 2012. Associations of the pre-pregnancy body mass index and gestational weight gain with pregnancy outcomes in Taiwanese women. Asia Pac. J. Clin. Nutr. 21;1:82–87. PMid:22374564
Buttner MM, Mott SL, Pearlstein T et al. 2013. Examination of premenstrual symptoms as a risk factor for depression in postpartum women. Arch. Womens Ment. Health. 16;3:219–225. http://dx.doi.org/10.1007/s00737-012-0323-x; PMid:23296333 PMCid:PMC3663927
Heinemann LA, Minh TD, Filonenko A et al. 2010. Explorative evaluation of the impact of severe premenstrual disorders on work absenteeism and productivity. Womens Health Issues. 20(1):58–65. http://dx.doi.org/10.1016/j.whi.2009.09.005; PMid:20123176
Kwan I, Onwude JL. 2007. Premenstrual syndrome. Clin Evid (Online). pii:0806.
Poorolajal J, Jenabi E. 2016. The association between body mass index and preeclampsia: a meta-analysis. J. Matern. Fetal. Neonatal. Med. 1–7, http://dx.doi.org/10.3109/14767058.2016.1140738.
Mazaheri MA, Rabiei L, Masoudi R et al. 2014. Understanding the factors affecting the postpartum depression in the mothers of Isfahan city. J. Educ. Health Promot. 23;3:65, doi: 10.4103/2277-9531.134784.
Vigod SN, Ross LE, Steiner M. 2009. Understanding and treating premenstrual dysphoric disorder: an update for the women’s health practitioner. Obstet. Gynecol. Clin. North. Am. 36;4:907–924. http://dx.doi.org/10.1016/j.ogc.2009.10.010; PMid:19944308
