Сучасні підходи до лікування мастопатії у пацієнток репродуктивного віку
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2016.111.101Ключові слова:
мастопатія, молочна залоза, фітотерапія, фітопрепарати, МастофемінАнотація
Мета дослідження: вивчення ефективності і безпечності використання Мастофеміну під час лікування різних форм мастопатії у жінок репродуктивного віку.
Матеріали та методи. У дослідження були включені 62 жінки репродуктивного віку (середній вік – 33,5±2,3 року), що проходили обстеження у Київському міському центрі репродуктивної та перинатальної медицини. Жінки були розподілені на 2 групи. До складу першої (основної) групи входили 32 пацієнтки, які отримували запропоноване нами лікування з використанням фітопрепарату Мастофемін по 1 капсулі 2 рази на добу протягом 3 міс; 30 пацієнток другої (контрольної) групи знаходилися під динамічним спостереженням і не отримували лікування. Означені групи були репрезентативні та однорідні за віком, клінічними проявами захворювання та сонографічними характеристиками. Загальноклінічний метод включав оцінювання скарг пацієнток, даних анамнезу, наявність супутньої гінекологічної патології, огляд, пальпацію лімфатичних вузлів та молочних залоз і отримання виділень із сосків для проведення цитологічного дослідження, яке дозволяло виключити із дослідження жінок із підозрою на малігнізацію процесу. Усім пацієнткам проводили ультразвукове обстеження молочних залоз. Огляд доповнювали вагінальним гінекологічним обстеженням і УЗД органів малого таза для оцінювання стану матки та її придатків, діагностики гінекологічних захворювань.
Результати. Підсумовуючи отримані у ході цього дослідження результати, слід підкреслити позитивний довготривалий ефект при застосуванні Мастофеміну для лікування проліферативних змін молочних залоз у жінок репродуктивного віку. Це проявляється зменшенням інтенсивності клінічних ознак мастопатії, що співпадає з результатами сонографічного контролю. Установлена позитивна динаміка під час лікування кістозної мастопатії, дуктектазії та при поєднанні кістозної мастопатії з дуктектазією. У контрольній групі пацієнток за наведений період спостереження (6 міс) суттєвих змін в клінічних ознаках мастопатії та сонографічних характеристиках захворювання не виявлено. Регрес захворювання не відбувся в жодної з пацієнток, у 2 пацієнток підвищена чутливість молочних залоз через 6 міс перейшла в болісні відчуття. Сонографічні характеристики мастопатії за період спостереження залишилися незмінними. Отже, використання Мастофеміну спрямоване як на патогенетичне лікування мастопатії, так і на профілактику РМЗ.
Заключення. Застосування Мастофеміну при лікуванні мастопатії у жінок репродуктивного віку значно покращує клінічний стан пацієнток, зменшує суб’єктивні та об’єктивні симптоми захворювання. Позитивний ефект від лікування Мастофеміном доведений у випадку лікування наступних сонографічних форм мастопатії: кістозна мастопатія; кістозна мастопатія, поєднана з дуктектазією. Мастофемін може бути препаратом вибору для комплексної консервативної монотерапії у жінок репродуктивного віку з проліферативними змінами молочних залоз, а також може використовуватись у складі комплексного лікування у пацієнток з дифузними змінами молочних залоз при їхньому поєднанні з гіперпластичними процесами міометрія та ендометрія.
Ключові слова: мастопатія, молочна залоза, фітотерапія, фітопрепарати, Мастофемін.
Посилання
Aceves С, Anguiano В, Delgado G. 2005. Is iodine a gatekeeper of the integrity of the mammary gland? J. Mammary Gland Biol. Neoplasia. 10:189–196. http://dx.doi.org/10.1007/s10911-005-5401-5; PMid:16025225
Ahn WS, Yoo J, Huh SW, Kim CK, Lee JM, Namkoong SE, Bae SM, Lee IP. 2003, Oct. Protective effects of green tea extracts (polyphenon E and EGCG) on human cervical lesions. Eur J CancerPrev. 12(5):383–90. http://dx.doi.org/10.1097/00008469-200310000-00007; PMid:14512803
Huber J. 2000. Phytoestrogens and SERMS, alternatives to classical hormone therapy10Ther. Umsch. 57:651–654 (German). http://dx.doi.org/10.1024/0040-5930.57.10.651; PMid:11081378
Hudson EA, Howells L, Ball HW, Pfeifer AM, and Manson MM. 1998. Mechanisms of action of indole-3-carbinol as a chemopreventive agent. Biochem.Soc.Trans. 26(4):S370. http://dx.doi.org/10.1042/bst026s370; PMid:10047884
Joanne Barnes, Linda Anderson A, David Phillipson J. 2007. Herbal Medicines, 3rd Edition. Pharmaceutical Press, London:498–499, ISBN 978 0 85369 623 0
Matsuzaki Y, Koyama M, Hitomi T, Kawanaka M, and Sakai T. 10-8-2004. Indole-3-carbinol activates the cyclin-dependent kinase inhibitor p15 (INK4b) gene. FEBS Lett. 576(1-2):137–140. http://dx.doi.org/10.1016/j.febslet.2004.09.002; PMid:15474025
Meng Q, Qi M, Chen D-Z, Yuan R, Goldberg ID, Rosen EM, Auborn K & Fan S. 2000. Suppression of breast cancer invasion and migration by indole-3-carbinol: associated with up-regulation of BRCA1 and E-cadherin/catenin complexes. J. Mol. Med. 78:155–165. http://dx.doi.org/10.1007/s001090000088; PMid:10868478
Meng Q, Yuan F, Goldberg ID, Rosen EM, Auborn K & Fan S. 2000. Indole-3-carbinol is a negative regulator of estrogen receptor-alpha signaling in human tumor cells. J. Nutr. 130:2927–2931. Miltenburg OM, Speights VO. 2008. Benign breast disease. Obstet. Gynecol. Clin. North Am. 35:285–300.
Rahman KM, Li Y, and Sarkar FH. 2004. Inactivation of akt and NF-kappaB play important roles during indole-3-carbinol-induced apoptosis in breast cancer cells. Nutr.Cancer 48(1):84–94. http://dx.doi.org/10.1207/s15327914nc4801_12; PMid:15203382
Spinos N, Terzis G, Crysanthopoulou A el at. 2007. Increased frequency of thyroid nodules and breast fibroadenomas in women with uterine fibroids. Thyroid. 17:1257–1259. http://dx.doi.org/10.1089/thy.2006.0330; PMid:17988198
Wang HK. 2000. The therapeutic potential of flavonoids. Expert Opin. Investig. Drugs 9:2103–2119. http://dx.doi.org/10.1517/13543784.9.9.2103; PMid:11060796
Andreeva EN, Ledneva EV. 2002. Osnovnyie aspektyi etiologii i patogeneza fibrozno-kistoznoy bolezni molochnoy zhelezyi. Akusherstvo i ginekologiya:6.
Zotov AS, Belik EO. 2005. Mastopatii i rak molochnoy zhelezyi. M, MEDpress-inform:112.
Kolz A. 2002. Rak molochnoy zhelezyi: zabolevaemost rastet, vyibor lecheniya ogranichen. Tochka zreniya 19;4:1–8.
Letyagin VP. 2000. Mastopatiya. Ginekologiya 11:468–472.
Likarski roslyny: Entsyklopedychnyi dovidnyk. Vidp. red. AM Hrodzinskyi. K, Vydavnytstvo «Ukrainska Entsyklopediia» im. M.P. Bazhana, Ukrainskyi vyrobnycho-komertsiinyi tsentr «Olimp». 1992:544.
Mamchur FI. 1984. Dovidnyk z fitoterapii. K, Zdorov’ia:246–247.
Manusharova RA, Cherkezova EI. 2004. Fibrozno-kistoznaya mastopatiya: klinika, diagnostika i lechenie. Lechaschiy vrach:10.
Muraveva DA, Samyilina IA, Yakovlev GP. 2002. Farmakognoziya: Uchebnik. – 4e izd., pererab. i dop. M, Meditsina:656. (Ucheb. lit. dlya stud. farm. vuzov).
Ozerova OE. 2001. Normalnyie ehograficheskie osobennosti strukturyi molochnyih zhelez v razlichnyie vozrastnyie periodyi, pri beremennosti i laktatsii. Sonoaceinternational. Vyip. 9:50–57.
Radzinskiy VE, Ordiyants IM, Zubkin VI i dr. 2006. Nerakovyie zabolevaniya molochnyih zhelez i ginekologicheskie zabolevaniya. Zhurnal Rossiyskogo obschestva akusherov-ginekologov 2:34–42.
Tagieva TT. 2005. Fibrozno-kistoznaya mastopatiya. Ginekologiya 7:3.
Chayka VK, Lasachka SA, Gukova DYu, Umanskaya ES. 2013. Diagnostika, lechenie i profilaktika zabolevaniy molochnyih zhelez v usloviyah reformirovaniya sistemyi zdravoohraneniya v Ukraine. Meditsinskie aspektyi zdorovya zhenschinyi 1(64):5–9.
Chistyakov SS. 2006. Fibrozno-kistoznaya bolezn i dobrokachestvennyie opuholi molochnyih zhelez. Klinicheskaya mammologiya. Sovremennoe sostoyanie problemyi. Pod red. EB Kampovoy-Polevoy, SS Chistyakova. M, GEOTAR-Media:116–143.