Особливості розподілення еритроцитів периферійної крові за об’ємом клітин в активних донорів крові

Анотація

Мета дослідження: оцінювання діагностичного значення показника РЕОК у донорів крові та вивчення можливості його застосування у закладах служби крові під час проведення скринінгових досліджень у разі допуску до участі у донації.

Матеріали та методи. Обстежено 62 донори віком від 20 до 55 років (33 чоловіка та 20 жінок). Серед них 29 осіб (17 чоловіків та 12 жінок) здійснювали донацію вперше в житті – вони склали І, контрольну, групу спостереження, та 33 донори (17 чоловіків та 16 жінок) були постійними донорами зі стажем донорства понад два роки і здійснювали не менше двох донацій щорічно – вони склали II групу. Донори II групи потенційно могли мати дефіцит заліза. Визначення показника РЕОК у всіх донорів крові проводили автоматичним методом на гематологічному аналізаторі. Ураховували показники: кількості еритроцитів, вмісту гемоглобіну, гематокриту, середнього вмісту гемоглобіну і його середньої концентрації в одному еритроциті.

Результати. Оцінювали стан еритроцитів у активних донорів крові за формою розподілу даних клітин за їхнім об’ємом – стандартне відхилення (SD), коефіцієнт асиметрії (As), коефіцієнт ексцесу (Ex) емпіричних еритрограм. Доведено, що у активних донорів крові середні показники розподілу еритроцитів за об’ємом клітин були нижчими, ніж у первинних донорів, а показники SD, As, Ex – достовірно не відрізнялись у донорів обох груп. Отже, зазначені особливості розподілу еритроцитів за об’ємом слід враховувати у клінічній лабораторній діагностиці.

Заключення. Метод визначення показника РЕОК є інформативним, економічним, простим у виконанні, що дозволяє широко його впровадити у закладах служби крові як скринінговий для комплексного оцінювання стану здоров’я донорів у разі допуску до участі у донації активних донорів крові.

Ключові слова: активні донори крові, еритроцити, об’єм клітин.