Патогенетичні механізми невиношування у жінок з багатоплідною вагітністю, зумовленою застосуванням допоміжних репродуктивних технологій
DOI:
https://doi.org/10.15574/84558Ключові слова:
багатоплідна вагітність, допоміжні репродуктивні технології, безплідність, прогестерон, невиношуванняАнотація
Багатоплідна вагітність (БВ) є однією з найактуальніших проблем сучасного акушерства, що зумовлена широким впровадженням у практику охорони здоров’я ефективних методик лікування безплідності, у тому числі й засобами сучасних допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Невиношування вагітності є найчастішим ускладненням гестаційного перебігу у жінок з багатопліддям, зумовленим застосуванням ДРТ. Питання щодо його природи й механізмів розвитку не можна вважати цілком вирішеними, тому це є предметом даного дослідження.
Мета дослідження: вивчення основних причин невиношування у вагітних з біхоріальною, біамніотичною двійнею, що зумовлена застосуванням ДРТ.
Матеріали та методи. Було обстежено 130 пацієнток, які мали БВ, серед них у 68 (І група) вагітність була результатом застосування ДРТ, у 62 (ІІ група) – спонтанна БВ. У контрольну групу (КГ) увійшли 38 вагітних із самостійним однопліддям. У ході дослідження використовували клініко-лабораторні методи обстеження, а саме: визначення рівня прозапальних цитокінів у досліджуваних середовищах, дослідження гормональної функції фетоплацентарного комплексу (ФПК) шляхом імуноферментого аналізу; імуногістохімічне дослідження рецепторного апарату плацент породіль. Статистичне оброблення отриманих результатів проводили з використанням стандартних пакетів прикладного статистичного аналізу (Statistic 6.0 for Windows, Statgraphics v. 7.0).
Результати. У ході проведеного дослідження виявлено обтяжений соматичний та акушерсько-гінекологічний анамнез у пацієнток з БВ, зумовленою застосуванням ДРТ.
Під час гормонального дослідження виявлено підвищені концентрації прогестерону, альфа-фетопротеїну та нормальні показники плацентарного лактогену, що свідчить про достатню насиченість даними гормонами організму вагітних для нормального функціонування ФПК жінок з багатопліддям, зумовленим застосуванням ДРТ. Підвищений рівень прозапальних цитокінів виявлено у пацієнток I групи у порівнянні з ІІ групою та контролем (р<0,05). Порушення цитокінового балансу може бути провідним патогенетичним механізмом у розвитку передчасної пологової діяльності. Під час аналізу мікробіоценозу піхви виявлено більш виражені дизбіотичні порушення у жінок, БВ яких зумовлена застосуванням ДРТ, у порівнянні з жінками ІІ групи та групи контролю (р<0,05). Вивчаючи імуногістохімічні особливості плацентарного бар’єра, виявлено підвищену експресивну здатніcть прогестеронових рецепторів у жінок з багатопліддям, зумовленим застосуванням ДРТ (р<0,05).
Заключення. Отже, результати дослідження засвідчили наявність послідовного ланцюжка змін в організмі жінок з БВ, зумовленою застосуванням ДРТ, та підтвердили, що саме порушення локальних факторів протиінфекційного захисту, а не гормональний дисбаланс, є пусковим моментом у розвитку невиношування.
Ключові слова: багатоплідна вагітність, допоміжні репродуктивні технології, безплідність, прогестерон, невиношування.
Посилання
Boichuk AH, Vakaliuk LM, Drohomyretskyi LV, Liubіnets VO & Yunger VІ. 2013. Osoblyvosti perebihu bahatoplidnoi vahitnosti pislia zastosuvannia dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii. Pregnancy outcomes after assisted reproductive technology. Medyko-sotsialni problemy sim’i 4:5–8.
Zharkich AV, Lubomirska ES, Carpenter VA & Babinchuk EV. 2013. Problema nevynashivaniya pri mnogoplodnoj beremennosti. Рroblem of miscarriage in multiple pregnancies. Zaporozhskij medicinskij zhurnal 4(79):78–80.
Kamіnskyi VV, Sukhanova AA, Sparrow LІ et al. 2009. Bahatoplidna vahitnist pislia zastosuvannia dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii. Osoblyvosti perebihu vahitnostei iz samovilnoiu ta shtuchnoiu reduktsiieiu embrioniv. Multiple pregnancy after assisted reproductive technology. Characteristics of spontaneous pregnancies and artificial reduction of embryos. Zdorov'e zhenschiny, 6(42):34–40.
Menshikova VV. 2009. Obespechenie kachestva laboratornykh issledovanij. Preanaliticheskij e′tap. Laboratory quality assurance. Preanalytical phase. Moscow: Znanie.
Franko GA & Mal'kova PG. (Eds.). 2011. Immunogistokhimicheskie metody: Rukovodstvo. Moscow.
Savel'eva GM, Kareva EN, Kramarenko MP, Kappusheva LM, Klimenko PA & Suknovalova MV. 2011. Sostoyanie recepcii zhenskikh polovykh gormonov i e′ffektivnost' e′kstrakorporal'nogo oplodotvoreniya. The state of reception of female sex hormones and the efficacy of in-vitro fertilization. Voprosy ginekologii, akusherstva i perinatologii 10(1):24–28.
Shherbyna MO, Kuzmina IYu & Plakhotna IYu. 2015. Bahatoplidna vahitnist : metodychni vkazivky dlia samostiinoi roboty studentiv. Multiple pregnancy: guidelines for students. Kharkіv: HNMU.
Ohta Y, Sato T & Iguchi T. 1993. Immunocytochemical Localization of Progesterone Receptor in the Reproductive Tract of Adult. Female Rats. Biology of reproduction 48:205–213. http://dx.doi.org/10.1095/biolreprod48.1.205; PMid:8418909
Szekeres-Bartho J. 2001. Progesterone-receptor mediated immunomodulation and anti-abortive effects. The role of progesterone induced Blocking Factor (PIBF): IX World congress of gynec. Endocrinology. Solvey Pharmacenticals Satelite Symposium. 2001, Dec 4.
