До питання діагностики та лікування дисплазій епітелію шийки матки, що супроводжуються кератозом

Автор(и)

  • N. F. Lygyrda Національний інститут раку, м. Київ,
  • M. S. Krotevich Національний інститут раку, м. Київ,
  • V. S. Svintsitskyi Національний інститут раку, м. Київ,
  • L. V. Skoroda Національний інститут раку, м. Київ,

DOI:

https://doi.org/10.15574/83581

Ключові слова:

шийка матки, кератоз, лейкоплакія

Анотація

Проведено обстеження 76 пацієнток з гістологічно верифікованою дисплазією епітелію шийки матки легкого та помірного ступенів та клінічними проявами кератозу. На етапі етіотропної неоад’ювантної терапії пацієнтки розподілені на дві групи: група дослідження (А) (38 пацієнток) – 20 пацієнток з помірним та 18 пацієнток з легким ступенем дисплазії епітелію шийки матки з проявами кератозу; група контролю (В) (38 пацієнток) – 20 пацієнток з помірною та 18 пацієнток з легкою дисплазією епітелію шийки матки з проявами кератозу. У досліджуваній групі А пацієнтки отримували терапію препаратом Алокін-альфа по 1 мг підшкірно № 6 у поєднанні з a2b-інтерфероном у формі супозиторіїв по 500 000 МО двічі на добу 14 днів. У групі В пацієнтки отримували терапію a2b-інтерфероном у формі супозиторіїв по 500 000 МО двічі на добу 14 днів. У подальшому пацієнткам виконували діатермоексцизію зони трансформації шийки матки. Позитивну динаміку кольпоскопічної картини через 3 тиж після закінчення курсу лікування, яка проявлялася у зменшенні площі та ступеня вираженості ураження, вірогідно частіше реєстрували у пацієнток досліджуваної групи А (86,8%) у порівняні з пацієнтками контрольної групи В (63,2%). Кольпоскопічна норма після завершення лікування визначена у 97,4% пацієнток з групи А, натомість як у 31,6% пацієнток групи В кольпоскопічно зареєстровані резидуальні явища кератозу.


Ключові слова:
шийка матки, кератоз, лейкоплакія.

Посилання

Bauer G. 2008. Tsvetnoy atlas po kolposkopii. M, GEOTAR-Media:300.

Vorobiova LI, Lyhyrda NF. 2010. Porivniannia terapevtychnoi efektyvnosti zastosuvannia riznykh likarskykh form preparatu alfa-2-interferonu u khvorykh na TsIN I ta TsIN II. Zdorove zhenshchynы 5(51):42–46.

Gorpinchenko II, Gurzhenko YuN, Spiridonenko VV. 2015. Ratsionalnaya terapiya retsidivov papillomavirusnyih porazheniy polovyih organov u muzhchin. Zdorove muzhchinyi 1(52):114–118.

Duda AK, Kotsyubaylo LP, Okruzhnov NV. 2014. Primenenie protivovirusnogo preparata novogo pokoleniya Allokina-alfa v terapii sotsialno znachimyih virusnyih infektsiy. Aktualna InfektologIya 4(5):16–19.

Kovchur PI, Oleynik EK, Bahlaev IE, Churov AV. 2009. Vliyanie «Allokina-alfa» na ekspressiyu markerov regulyatornyih limfotsitov Treg u bolnyih s hronicheskoy papillomavirusnoy infektsiey. Izvestiya Samarskogo nauchnogo tsentra Rossiyskoy akademii nauk 11;1(5):958–961.

Kondrikov NI. 2008. Patologiya matki. M, Prakticheskaya meditsina:334.

Lyhyrda NF, Vorobeva LY, Krotevych MS. 2011. Osoblyvosti kolposkopichnoi diahnostyky peredraku ta pochatkovykh form raku shyiky matky. Klynycheskaia onkolohyia 1(1):56–60.

Ligirda NF, Vorobyova LI. 2002. Kliniko-laboratornoe obosnovanie kompleksnogo lecheniya tservikalnyih intraepitelialnyih neoplaziy. Zdorove zhenschinyi 4(12):23–27.

Nakaz MOZ UkraYini N 236 vId 02.04.2014 «Pro zatverdzhennya ta vprovadzhennya mediko-tehnologIchnih dokumentIv zI standartizatsIYi medichnoYi dopomogi pri displazIYi ta raku shiyki matki».

Patent (UA) Vorobyova L.I., Ligirda N.F., Vorontsova A.L., VInnitska A.B. SposIb lIkuvannya peredpuhlinnoYi patologIYi shiyki matki, obumovlenoYi vIrusom papIlomi lyudini/ (UkraYina); Institut onkologIYi AMN UkraYini. – N 52344 A. UkraYina. 6MPK A 61 K 38/21; Zayavl.11.04.2002. Byul. N 12.

Podolskyi VV, Chernyshov VP, Zadorozhna TD. 2011. Skryninhovyi alhorytm diahnostyky ta likuvannia papilomavirusnoi infektsii shyiky matky u zhinok z porushenniamy reproduktyvnoho zdorov`ia. Metod. rekomendatsii. K:30.

Rogovskaya SI. 2013. Prakticheskaya kolposkopiya. 3-e izd., ispr. i dopol. M, GEOTAR-Media:240.

Bosch EX, Lorincz A, Munoz N et al. 2002. The causal relation between human papillomavirus and cervical cancer. J. din. Pathol. 55:244–265. http://dx.doi.org/10.1136/jcp.55.4.244

Dhanawada KR, Garrett L, Smith P et al. 1993. Characterizations of human keratinocytes transformed by high risk human papillomavirus types 16 or 18 and herpes simplex virus type 2. J. Gen. Virol. 74:955–963. http://dx.doi.org/10.1099/0022-1317-74-6-955; PMid:8389810

Harmsel B, Smedts F et al. 1999. Relationship between papillomavirus type 16 in the cervix and intraepithelial neoplasia. Obstet. Gynecol. 93:46–50. http://dx.doi.org/10.1097/00006250-199901000-00011; http://dx.doi.org/10.1016/S0029-7844(98)00306-8

Lane S, Wells M. 1994. Human papillomavirus, p53 and cervical neoplasia. J. Pathol. 172;4:299–300. http://dx.doi.org/10.1002/path.1711720402; PMid:8207608

Singer A, Monoghan JM. 2013. Lower Genital Tract Precancer. Colposcopy. 3rd ed. Elsivier.

Stubenrauch F, Laimins LA. 1999. Human papilomavirus life cycle: active and latent phases. Cancer biology. 9:379–386. http://dx.doi.org/10.1006/scbi.1999.0141; PMid:10712884

Weeler CE, Yamada T, Hildesheim A, Jenison SA. 1997. Human papillomavirus type 16 sequence variants: identification by E6 and LI lineage specific hybridization. J. Clin. Microbiol. 35;1:11-19.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Гінекологія