Прогнозування акушерських ускладнень у жінок із вірусною Епштейна–Барр інфекцією
DOI:
https://doi.org/10.15574/83447Ключові слова:
вірус Епштейна–Барp, вагітність, акушерські ускладнення, прогнозуванняАнотація
Мета дослідження: розроблення методики прогнозування акушерських ускладнень у жінок із ВЕБ-інфекцією.
Матеріали та методи. Для розроблення математичної моделі прогнозування акушерських ускладнень використовували результати обстежень 106 вагітних, зокрема 71 жінки з реактивацією ВЕБ-інфекції та 35 жінок із латентною ВЕБ-інфекцією, що склали контрольну групу. Застосовували методи графічного зображення та експертного аналізу.
Результати. Стан матері та плода оцінювали на підставі суми набраних балів. Для кожної жінки підраховували суму балів. Була встановлена чітка залежність між величиною суми балів та ймовірністю ризику виникнення акушерських ускладнень. За суми балів до 1,02 ймовірність виникнення акушерських ускладнень становила близько 0%; від 1,02 до 3,74 балів – 30%; від 3,74 до 6,50 балів – 50%; від 6,50 до 8,40 балів – 70%; від 8,40 до 11,26 балів – 90%; більше 11,26 балів – понад 90%. Використання методу найменших квадратів дозволило отримати наступну модель прогнозу виникнення акушерських ускладнень:
де у — імовірність виникнення акушерських ускладнень, а х — сума балів ризику.
Подальші результати клінічних випробувань на екзаменаційній вибірці (n=106) засвідчили високу точність правильних прогнозів відносно ймовірності виникнення акушерських ускладнень у жінок із ВЕБ-інфекцією.
Заключення. Розроблена методика дозволяє з високою чутливістю та специфічністю прогнозувати ймовірність виникнення акушерських ускладнень у жінок із ВЕБ-інфекцією.
Ключові слова: вірус Епштейна–Барp, вагітність, акушерські ускладнення, прогнозування.
Посилання
Savchenko TN, Aleshkin VA, Agaeva MI i dr. 2015. Beremennost i infektsiya, vyizvannaya virusom Epshteyna–Barr. Zdorove zhenschinyi 1:17–21.
Goleva OV, Murina EA, Osipova ZA. 2015. Serologicheskie markeryi reaktivatsii virusa Epshteyna–Barr u detey s virusnyimi entsefalitami. Zhurnal infektologii 7;1:70–74.
Zavidniuk NH. 2015. Aktualni problemy diahnostyky Epshteina–Barr virusnoi infektsii. Infektsiini khvoroby 4(82):79–86.
Dolgih TI, Barinov SV, Zapariy NS i dr. 2011. Patogeneticheskaya znachimost virusa Epshteyna–Barr v formirovanii patologii u lits molodogo vozrasta. Sibirskiy meditsinskiy zhurnal 4:51–53.
Tieroshyn VO, Yuhan YaL. 2014. Suchasni aspekty patohenezu ta likuvannia infektsiinoho mononukleozu. Infektsiini khvoroby 2:5–13.
Amosov NM, Sidorenko LN, Mintser OP i dr. 1975. Faktoryi riska protezirovaniya mitralnogo klapana. Grudnaya hirurgiya 3:9–16.
Shestakova IV, Yuschuk ND. 2011. Sovremennyie podhodyi k lecheniyu Epshteyna-Barr virusnoy infektsii u vzroslyih. Lechaschiy vrach 2:98–100.
