Прогнозування перебігу післяопераційного періоду у жінок з симультанними хірургічними втручаннями

Анотація

У статті наведені дані щодо прогнозування перебігу післяопераційного періоду у жінок з симультанними хірургічними втручаннями.

Мета дослідження: прогнозування перебігу післяопераційного періоду у жінок із симультанними хірургічними втручаннями, а саме – лейоміомою матки та варикозною хворобою нижніх кінцівок, на підставі оцінки імунологічного та психологічного статусів для покращання якості їхнього життя та зменшення періоду післяопераційної реабілітації.

Матеріали та методи. Для вирішення поставлених завдань у відділенні оперативної гінекології обстежено 27 жінок з поєднаною гінекологічною і екстрагенітальною хірургічною патологією, яким разом із загальноклінічним обстеженням проводили імунологічне дослідження та оцінювання психологічного статусу. З метою прогнозування перебігу післяопераційного періоду у пацієнток після виконання симультанних хірургічних втручань (лейоміома матки та варикозна хвороба нижніх кінцівок) були використані показники імунологічного статусу, а саме – інтерлейкіну-6 (ІЛ-6), С-реактивного білка (СРБ). Забір крові для дослідження здійснювали до операції, на 1, 2-у та 3-ю добу післяопераційного періоду та визначали показники оцінювання психологічного статусу за шкалою тривожності Спілбергера–Ханіна та шкалою депресії Бека. Дані для цього дослідження були отримані протягом 2017 р. у ДУ «ІПАГ ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України».

Результати. Найбільш інформативним показником ступеня тяжкості хірургічної агресії є ІЛ-6. Він пропорційно відображає ступінь і динаміку хірургічної травми. Підвищення концентрації СРБ у післяопераційний період було відтерміновано на одну добу внаслідок підвищення концентрації ІЛ-6 у досліджуваній групі. Це можна пояснити тим, що відтермінована відповідь СРБ є наслідком активації та стимуляції його синтезу ІЛ-6, що підтверджено даними наукової літератури. СРБ опосередковано реагує на травму і може бути використаний як додаткове дослідження під час моніторингу у післяопераційний період. Швидке і достовірне зниження концентрації ІЛ-6, починаючи з 2-ї доби післяопераційного періоду, найбільш об’єктивно відображає перебіг репаративних процесів, корелюючи з термінами реабілітації хворих.

Заключення. Результати дослідження доводять, що виконання симультанних операцій сприяє позитивній індукції імунної відповіді за умов істотного гальмування імунореактивності. При цьому відповідно швидше відбувається реабілітація пацієнтів у післяопераційний період.

Отже, розроблений спосіб прогнозування перебігу після­операційного періоду у жінок із симультанними хірургічними втручаннями може бути використаний у гінекологічних та хірургічних відділеннях, де пацієнткам надається симультанна хірургічна допомога.