Клініко-анамнестичні особливості різних форм гіперпластичних процесів ендометрія у поєднанні з міомою матки

Анотація

Незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених вивченню гіперпластичних процесів ендометрія (ГПЕ), багато питань патогенезу, діагностики, лікування та профілактики цієї патології до сьогодні залишаються невирішеними.

Мета дослідження: визначення клініко-анамнестичних особливостей гіперпластичних процесів ендометрія за даними ретроспективного аналізу.

Матеріали та методи. Обстежено 125 пацієнток з різними формами гіперпластичних процесів ендометрія, які знаходились на лікуванні у гінекологічному відділенні КУ «Міська клінічна лікарня №7» м. Запоріжжя. Пацієнтки були розподілені на групи залежно від конкретної форми гіперплазії ендометрія. До першої групи увійшли 34 хворі на просту гіперплазію ендометрія без атипії (середній вік – 41,6±1,31 року). До другої групу увійшли 47 пацієнток з комплексною гіперплазією ендометрія без атипії (середній вік – 40,9±1,34 року). До третьої групи увійшли 44 пацієнтки з поліпами ендометрія (середній вік – 41,59±1,34 року). Пацієнткам проведені ультразвукове обстеження на апараті «MyLab50» («Esaote», Італія) та відеогістероскопія («Karl Storz», Німеччина). Морфологічне дослідження макропрепаратів виконували у патологоанатомічному відділенні Університетської клініки ЗДМУ.

Результати. Достовірні відмінності за віком були лише у групі простої гіперплазії, де пацієнтки з міомою були старші на 19,5% (p<0,05). Частота артеріальної гіпертензії (АГ) була достовірно вище у групах простої (на 14,1%; p<0,05) та комплексної гіперплазії (на 7,7%; p<0,05) порівняно з групою поліпів ендометрія. Частота поєднання міоми матки та ГПЕ була достовірно вищою при комплексній гіперплазії ендометрія без атипії порівняно з групою простої гіперплазії (p<0,05) та поліпів ендометрія (p<0,05). Аденоміоз також достовірно частіше спостерігався у пацієнток з комплексною (p<0,05) порівняно з групою простої гіпер­плазії ендометрія. Основною причиною звернення до лікаря пацієнток з ГПЕ були порушення репродуктивної функції у формі безплідності, що співвідноситься з даними досліджень інших авторів. Безплідність дещо частіше спостерігалась у пацієнток з комплексною гіперплазією (40,7%).

Заключення. Жінки з простою гіперплазією у поєднанні з міомою матки були достовірно старші за віком від хворих без міоми. У пацієнток з ГПЕ найбільш поширеною коморбідною патологією була міома матки, яку достовірно частіше виявляли у пацієнток з комплексною гіперплазією. З коморбідної соматичної патології у пацієнток з ГПЕ частіше виявляли артеріальну гіпертензію, яка була достовірно більш поширеною у групах простої та комплексної гіперплазії. Основною причиною звернення до лікаря жінок із ГПЕ та міомою матки були порушення репродуктивної функції у формі безплідності.