Комплекс заходів щодо покращання психологічного стану у жінок з гінекологічною, хірургічною та симультанною патологією перед хірургічним лікуванням
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2018.136.79Ключові слова:
психологічний стан, хірургічне лікування, симультанна патологіяАнотація
Мета дослідження: розроблення комплексу заходів щодо покращання психологічного стану у жінок з гінекологічною, хірургічною та симультанною патологією перед хірургічним лікуванням на підставі проведених 3-річних наукових досліджень.
Матеріали та методи. Для вирішення поставлених завдань у дослідження було залучено 106 пацієнток, які були розподілені на три групи.
До першої групи увійшла 31 пацієнтка з симультанною хірургічною патологією. До другою групи увійшли 48 пацієнток з ізольованою гінекологічною патологією. Пацієнткам першої та другої груп оперативні втручання були проведені у відділенні оперативної гінекології ДУ «ІПАГ ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України».
До третьої групи увійшли 27 пацієнток з ізольованою хірургічною патологією, яким хірургічну допомогу надавали у хірургічних відділеннях Київської міської клінічної лікарні №10.
На підставі визначення особливостей психологічного стану за методиками Спілбергера–Ханіна та Бека пацієнток усіх трьох груп з симультанною, ізольованою гінекологічною та хірургічною патологією було розподілено на дві підгрупи: з депресивними розладами та з тривожними станами.
Розподілення пацієнток на підгрупи згідно з результатами оцінювання особливостей психологічного стану виявилося наступним. Серед пацієнток першої досліджуваної групи переважали хворі з тривожними станами – 24 (77,4%). Депресивні розлади діагностовані у 7 (22,5%) пацієнток. Серед пацієнток другої групи з ізольованою гінекологічною патологією у 26 (54,2%) виявлені тривожні стани та у 22 (45,8%) – депресивні розлади. У третій групі хворі з ізольованою хірургічною патологією розподілились наступним чином: 17 (62,9%) – з тривожними станами, 10 (37,0%) – з депресивними розладами. Слід зазначити, що нами були діагностовані порушення психологічного стану пацієнток легкого та середнього ступеня. Порушень тяжкого ступеня в жодній з досліджуваних груп виявлено не було.
Результати. Розроблено алгоритм заходів психологічної реабілітації пацієнток з гінекологічною, хірургічною та симультанною патологією перед хірургічним втручанням. У першій групі пацієнток з симультанною хірургічною патологією діагностовані переважно тривожні розлади психологічного статусу. У другій та третій групах у пацієнток з ізольованою гінекологічною та хірургічною патологією відповідно виявлені як депресивні, так і тривожні розлади легкого та середнього ступеня вираженості.
Заключення. На підставі виявлених особливостей змін психологічного статусу та ступеня їхньої вираженості були розроблені адекватні лікувальні заходи психологічної реабілітації, представлені у формі алгоритму дій з використанням психологічного впливу (бесіда, консультація) та медикаментозної корекції (препарат Біфрен у середньотерапевтичних дозах), що дозволило провести корекцію психологічної рівноваги та покращити результати хірургічного лікування пацієнток з симультанною, ізольованою гінекологічною та хірургічною патологією.
Посилання
Tarabrina NV. 2009. Psihologiya travmaticheskogo stressa: Teoriya i praktika. M, Izd-vo «Institut psihologii RAN»:304.
Rean AA, Kudashev AR, Baranov AA. 2008. Psihologiya adaptatsii lichnosti. SPb, Praym-EVROZNAK:471.
Romek VG, Kontorovich VA, Krukovich EI. 2005. Psihologicheskaya pomosch v krizisnyih situatsiyah. SPb, Rech:256.
Malkina-Pyih IG. 2006. Ekstremalnyie situatsii. Spravochnik prakticheskogo psihologa. M, Izd-vo Eksmo:960.
Gnezdilov AV. 2002. Psihologiya i psihoterapiya poter. SPb, Rech:162.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.