Вплив мікронутрієнтного статусу на перебіг вагітності у жінок–переміщених осіб
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2018.136.56Ключові слова:
вагітність, ускладнення, нутритивний статус, мінеральний обмін, вимушено переміщені особиАнотація
Найменш дослідженою проблемою сучасного акушерства є психологічний стан під час вагітності та пологів у жінок, що зазнали впливу негативних подій сьогодення, зокрема військової агресії, адже саме гормони стресу зумовлюють зрив адаптації, метаболічні розлади, що й визначило напрямок, мету й завдання даного дослідження.
Мета дослідження: вивчення особливостей перебігу вагітності і пологів, пов’язаних з психоемоційним станом та нутритивним статусом у жінок–переміщених осіб для подальшого вдосконалення програми антенатального догляду.
Матеріали та методи. Для досягнення мети було проведено проспективне динамічне клініко-параклінічне обстеження 96 вагітних–тимчасово переміщених осіб з гестаційним терміном понад 22 тиж (основна група), які пройшли курс лікування та народжували у Центральній міській лікарні у місті Рубіжне та перинатальному центрі у місті Сєвєродонецьк Луганської області. До групи контролю увійшли 39 довільно відібраних вагітних, які живуть у районах, що постійно перебували під контролем України.
Усі вагітні були обстежені (клініко-лабораторне та спеціальне акушерське обстеження). Концентрацію у сироватці крові кальцію, магнію, трансферину та феритину визначали методом твердофазного імуноферментного аналізу та турбідиметричним методом.
Результати. В основній групі вагітних концентрація кальцію у сироватці крові порівняно з фізіологічними стандартами була вище на 19,2%. Це на 9,6% більше порівняно з аналогічним показником у контрольній групі вагітних. У той самий час жінки в основній групі мали низький рівень концентрації магнію. Притаманним було явище дефіциту заліза, яке проявлялося зниженням концентрації феритину і збільшеним вмістом трансферину. Лабораторні ознаки виснаження депо заліза діагностовано у 72,9% вагітних з числа внутрішньо переміщених осіб, а у 15,6% із них дефіцит заліза зареєстровано вже у І триместрі вагітності.
Заключення. З урахуванням виявлених закономірностей доцільно класифікувати вагітних з числа внутрішньо переміщених осіб як групу високого ризику розвитку акушерських і перинатальних ускладнень.
Посилання
Anohin AYu. (2014). Rol defitsita magniya kak problema stressa i dezadaptatsii. Molodyie uchenyie v reshenii aktualnyih problem nauki. Materialy V Mezhdunarodnoy nauchno-prakticheskoy konferentsii: 51–53.
Veropotvelyan PN, Veropotvelyan NP, Pogulyay YuS, Holodova NS. (2014). Vazhnost mikronutrientov pri beremennosti. Zdorove zhenschiny 8(94):57–64.
Vdovychenko YuP, Hopchuk OM. (2016). Anemiia vahitnykh – faktor ryzyku rozvytku akusherskoi ta perynatalnoi patolohii (ohliad literatury). Zdorove zhenshchynу 3:62–65.
Vliyaet li soderzhanie magniya na techenie beremennosti: mnenie ekspertov. (2017). Medichnі aspektу zdorov’ya zhіnki 3(108):10–13.
Gaydukova SN, Vyidyiborets SV. (2017). Sovremennaya taktika lecheniya zhelezodefitsitnoy anemii. Zdorove zhenschiny 7(123):25–31.
Gancheva EV. (2015). Pokazateli mineralnogo obmena v sisteme mat–plod pri pielonefrite beremennyih. Zdorove zhenschiny 5(101):93–96.
Holubenko MIu. (2011). Vmist mikro-, makroelementiv v krovi vahitnykh z piielonefrytom, yaki prozhyvaiut v Odeskomu rehioni, na foni platsentarnoi dysfunktsii. Ukrainskyi medychnyi almanakh 14;6:46–47.
Gorshkova VV, Kovaleva AA. Vzaimosvyaz magniya i kaltsiya v usloviyah stressa. https://www.scienceforum.ru/2016/2142/19821
Gromova OA. (2006). Vitaminyi i mikroelementyi v prekontseptsii, pri beremennosti i u kormyaschih materey. Klinicheskaya farmakologiya. Obuchayuschie programmyi YuNESKO: posobie dlya vrachey. Pod red. VM Sidelnikovoy. M:124.
Dadak K. (2013). Defitsit magniya v akusherstve i ginekologii. Akusherstvo, Ginekologiya, Reproduktsiya. 7;2:6–14.
Dikke GB. (2016). Rol magniya pri fiziologicheskoy beremennosti: kontraversii dokazatelstva. Meditsinskiy sovet 19:96–102.
Zhabchenko IA, Oleshko VF. (2017). Rol hormonalnoho ta obminnoho dysbalansu v rozvytku porushen obturatsiinoi funktsii shyiky matky ta sposoby yoho korektsii. Medychni aspekty zdorovia zhinky 2(107):5–14.
Zanko SN, Petuhov VS. (2015). Anemiya beremennyih: nereshennyie problemyi. Akusherstvo. Gіnekologіya. Genetika 1:5–11.
Makarov IO, Borovkova EI. (2013). Vozmozhnost primeneniya sulfata magniya v kachestve neyroprotektora pri razvitii prezhdevremennyih rodov. Akusherstvo. Ginekologiya. Reproduktsiya 7;1:41–44.
Makatsariya AD, Bitsadze VO, Hizroeva DH, Dzhobava EM. (2012). Rasprostranennost defitsita magniya u beremennyih zhenschin. Voprosyi ginekologii, akusherstva i perinatologii 5(11):25–34.
Markin LB, Shatylovych KL, Kunynets HIa, Popovych AI, Prokip UIe. (2018). Nadannia dopomohy vahitnym z istmiko-tservikalnoiu nedostatnistiu za naiavnosti nutrytyvnoi mahniievoi nedostatnosti. Zdorove zhenshchynу 1(127):48–52.
Nakaz MOZ Ukrainy No. 709 vid 02.11.2015 r. Zalizodefitsytna anemiia.
Radzinskiy VE, Galina TV, Dobretsova TA. (2017). Zheleznyiy schit reproduktivnogo zdorovya. Terapevticheskie strategii pri zhelezodefitsitnoy anemii. Reproduktivna endokrinologіya 3(35):74–80.
Semenova MV. (2007). Sostoyanie platsentyi pri zhelezodefitsitnoy anemii u beremennyih. Morfologicheskie vedomosti 1(1–2):218–219.
Serov VN, Blinov DV, Zimovina UV, Dzhobava EM. (2014). Rezultatyi issledovaniya rasprostranennosti defitsita magniya u beremennyih. Akusherstvo i ginekologiya 4:33–40.
Stryuk RI. (2008). Profilaktika i lechenie narusheniy kaltsievo-fosfornogo obmena pri beremennosti. Klinitsist 2:51–54.
Tereschenko E. (2017). Magniy i beremennost: izvestnyie i novyie faktyi. Zdorov’ya Ukrainу:10–11.
Fofanova IYu. (2013). Defitsit magniya i ego svyaz s akusherskoy patologiey. Meditsinskiy sovet 5:102–109.
Benoist B (ed.) et al. (2008). Worldwide prevalence of anemia 1993–2005. WHO global database of anemia. Geneva. World Health Organization.
Breymann C, Honegger C, Holzgreve W, Surbek D. (2010). Diagnosis and treatment of iron deficiency anemia during pregnancy and postpartum. Arch. Gynecol. Obstet. 282(5):577–580. https://doi.org/10.1007/s00404-010-1532-z; PMid:20577752
Carolyn Dean. (2017). The Magnesium Miracle, Second Edition.
Doyle LW, Crowther CA, Middleton P, Marret S, Rouse D. (2009). Magnesium sulphate for women at risk of preterm birth for neuroprotection of the fetus. Cochrane Database of Systematic Reviews 1. Art. No.: CD004661. DOI: 10.1002/14651858.CD004661.pub 3.
Gunther T. (2010). The biochemical function of Mg2+ in insulin secretion, insulin signal transduction and insulin resistance. Magnes Res. 23(1):5–18. PMid:20228013
Rayssiguier Y, Libako P, Nowacki W et al. (2010). Magnesium deficiency and metabolic syndrome: stress and inflammation may reflect calcium activation. Magnes. Res. 23(2):154–159.
Schlegel RN, Cuffe JS, Moritz KM, Paravicini TM. (2015, Jul). Maternal hypomagnesemia causes placental abnormalities and fetal and postnatal mortality. Placenta. 36(7):750–758. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2015.03.011; PMid:25924939
WHO recommendations on antenatal care for a positive pregnancy experience. (2017). Zheneva: Vsemirnaya organizatsiya zdravoohraneniya. Litsenziya:CC BY-NC-SA 3.0 IGO.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
