Гормональний профіль у вагітних з хронічними гастритами на тлі ранніх гестаційних ускладнень

Автор(и)

  • Н.М. Жеребак Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
  • О.П. Гнатко Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15574/HW.2018.136.44

Ключові слова:

вагітність, хронічний гастрит, естрадіол, прогестерон, хоріонічний гонадотропін, гестаційні ускладнення

Анотація

Мета дослідження: визначення гормонального профілю (прогестерон, естрадіол, хоріонічний гонадотропін – ХГЛ) у вагітних з хронічними гастритами на тлі ранніх гестаційних ускладнень (блювання вагітних, загроза переривання вагітності).

Матеріали та методи. Обстежено 120 вагітних репродуктивного віку з ранніми гестаційними ускладненнями (блювання вагітних, загроза переривання), які увійшли до двох груп: 1-а група – 58 (48,3%) пацієнток з хронічними гастритами та 2-а група – 62 (51,7%) вагітні без гастритів у терміни 8–12 тиж гестації. Крім загальноприйнятого клініко-лабораторного обстеження, у пацієнток визначали рівні прогестерону, естрадіолу і ХГЛ у сироватці крові імуноферментним методом. Статистичний аналіз результатів проводили у пакеті MedStat (Лях Ю.Є., Гур’янов В.Г., 2004–2017 рр.). Кількісні ознаки представлені медіанним значенням показника, значенням першого та третього квартилів, також середнім значенням та його 95% вірогідним інтервалом (95% ВІ). Для порівняння між групами використано критерій Манна–Уїтні. Критичний рівень значущості прийнятий рівним 0,05.

Результати. Найбільший відсоток (34,4%) обстежених 1-ї групи становили жінки більш старшої вікової градації (31–35 років), серед жінок 2-ї групи частіше фіксували вагітних активного репродуктивного віку (26–30 років). Порушення менструальної функції різного характеру мали 19 (32,8%) пацієнток 1-ї групи і 26 (41,9%) – 2-ї групи. Найчастіше діагностували такі форми, як Hyperemesis gravidarum (по 29% у 1-й і 2-й групах), і загрозу переривання вагітності (у 1-й групі – 60,3%, у 2-й групі – 51,6%). У групі вагітних з гастритами середній рівень естрадіолу становив 304,1 (190,6–488,9) пг/мл і був нижче, ніж у жінок 2-ї групи, де відповідно середній рівень гормону становив 424,8 (231,6–1081,9) пг/мл. Середній рівень прогестерону у вагітних з гастритами становив 15,4 (5,6–29,4) пг/мл і був нижче, ніж у пацієнток без гастритів, – 20,6 (8,9–39,8) пг/мл. У вагітних з гастритами середній рівень ХГЛ становив 4637,9 (1732–19 600) mIU/ml, а у вагітних без гастритів відповідно 16 611,7 (3500,2–19 600) mIU/ml; значущої різниці не виявлено.

Заключення. Отримані дані свідчать, що у вагітних з хронічними гастритами гормональний профіль характеризується значущими змінами рівня естрадіолу, який відіграє певну роль у розвитку ранніх гестаційних ускладнень.

Посилання

Sidelnikova VM. (2005). Privyichnyie poteri beremennosti. M, «Triada-H»:304.

Quartarone G. (2013). Gastroesophageal reflux in pregnancy: a systematic review on the benefit of raft forming agents. Minerva Ginecol. 65;5:541–549.

Coad J, Dunstall M. (2011). Anatomy and physiology for midwives. Elsevier: 11.

Richter JE, Kahrilas PJ, Johanson J et al. (2001). Efficacy and safety of esomeprazole compared with omeprazole in GERD patients with erosive esophagitis: a randomized controlled trial. Am. J. Gastroenterol. 96:656–665. https://doi.org/10.1111/j.1572-0241.2001.03600.x; https://doi.org/10.1111/j.1572-0241.2001.05263.x

Koch KL, Frissora CL. (2003). Nausea and vomiting during pregnancy. Gastroenterol Clin North Am. 32;1:34–39. https://doi.org/10.1016/S0889-8553(02)00070-5

Richter JE. (2003). Gastroesophageal reflux disease during pregnancy. Gastroenterol. Clin. North Am. 32:235–261. https://doi.org/10.1016/S0889-8553(02)00065-1

Ushkalova EA. (2001). Lechenie gastroezofagealnogo reflyuksa u beremennyih zhenschin. Ginekologiya 3;3:89–90.

Burkov SG. (2001). Gastroezofagealnaya reflyuksnaya bolezn u zhenschin v period beremennosti. Ginekologiya 6;5:12–15.

Ramya RS, Jayanthi N, Alexander PC еt al. (2014, Jul-Sep). Gastroesophageal reflux disease in pregnancy: a longitudinal study. Tropical Gastroenterology 35;3:135–202.

Gill SK, Maltepe C, Koren G. (2009). The effect of heartburn and acid reflux on the severity of nausea and vomiting of pregnancy. Gastroenterol. 23;2:270–272. https://doi.org/10.1155/2009/678514

Amure BO, Omole AA. (1970, Aug). Sex hormones and acid gastric secretion induced with carbachol, histamine, and gastrin. Gut. 11(8): 641-5. https://doi.org/10.1136/gut.11.8.641; PMid:5471030 PMCid:PMC1553101

Nashwa MS El-Tablawy, Omran MM, Akef A Khowailed et al. (2012). Effect of estrogen on basal, charbacol stimulated acid secretion and indomethacin induced ulcer in female albino rats. Med. J. Cairo Univ. 80;1:533–544.

Goran A. (2014). Acute Abdomen During Pregnancy. Springer: 584.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-12-30

Номер

Розділ

Акушерство