Клінічний досвід застосування агоністів гонадотропін-рилізинг-гормону у лікуванні лейоміоми матки із супутньою гінекологічною патологією
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2018.136.22Ключові слова:
міома матки, ендометріоз, агоністи ГнРГ, бусереліну ацетат, гіперпластичні процеси ендометрія, фіброзно-кістозна мастопатіяАнотація
Мета дослідження: оцінювання ефективності застосування агоністів гонадотропін-рилізинг-гормону (ГнРГ) під час лікування лейоміоми матки на тлі поєднаної гінекологічної патології.
Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження і лікування 40 жінок 20–49 років з міомою матки на тлі поєднаної гінекологічної патології (гіперпластичні процеси ендометрія, ендометріоз, безплідність, дифузна фіброзно-кістозна мастопатія). Пацієнтки були розподілені на дві групи по 20 осіб у кожній. В основній групі жінки отримували бусереліну ацетат 3,75 мг у формі суспензії для парентерального застосування, курс – 2–6 міс. У групі порівняння 20 жінок були піддані оперативному лікуванню за аналогічними показниками, але бусереліну ацетат до операції їм не призначали. Період спостереження за жінками становив 24 міс.
Результати. Після застосування бусереліну ацетату було відзначено зменшення вираженості всіх клінічних симптомів порівняно з вихідними даними, значно покращилася ультразвукова і рентгенологічна картина. Під час проведення порівняльної характеристики перебігу ендоскопічних операцій очевидно зменшення тривалості консервативної міомектомії і субтотальної гістеректомії з одночасним зниженням інтраопераційної крововтрати.
Заключення. Застосування агоністів ГнРГ під час лікування лейоміоми матки на тлі поєднаної гінекологічної патології є високоефективним і перспективним у якості самостійного і комплексного методу терапії.
Посилання
Kornatska AH, Ivaniuta IS. (2012). Vidnovlennia reproduktyvnoi funktsii pislia kombinovanoho likuvannia iz zastosuvanniam dyferelinu u khvorykh z leiomiomoiu matky. Zdorove zhenshchynу 1:199–200.
Medvediev MV. (2012). Leiomioma matky: novi pidkhody do zastosuvannia orhanozberihaiuchykh tekhnolohii v likuvanni. Medychni perspektyvy 17;3:83–87.
Tatarchuk TF, Kosei NV. (2012). Sovremennуe pryntsypу lechenyia leiomyomу matkі. Zdorovia Ukrainy. Tematychnyi nomer: 10–13.
Popov AA, Maganskite OV, Manannikova TN. (2014). Hirurgicheskoe i medikamentoznoe lechenie bolnyih reproduktivnogo vozrasta s miomoy matki. Russ. vestnik akushera-ginekologa 14;5:111–114.
Nosenko EN, Skidanova EA. (2013). Progesteron i leyomioma matki. Mediko-sotsialnyie problemyi semi 18;3:105–110.
Baylyuk EA, Aylamazyan EK, Semiglazov VF. (2008). Kliniko-morfologicheskie osobennosti proliferativnyih protsessov v molochnoy zheleze u zhenschin s miomoy matki. Zdorove zhenschiny 36;4:33–37.
Cook H, Ezzati M, Segars JH, McCarthy K. (2010). The impact of uterine leiomyomas on reproductive outcomes. Minerva Ginecologica. 62;3:225–236. PMid:20595947 PMCid:PMC4120295
Hauptmann S, Kohler G. (2014). Etiology, Pathogenesis, and Malignant Potential of Uterine Leiomyoma – A Review. Curr Obstet Gynecol Rep. 3:186–190. https://doi.org/10.1007/s13669-014-0091-x
Stovall Dale W. (2011). Alternatives to hysterectomy: focus on global endometrial ablation, uterine fibroid embolization, and magnetic resonance-guided focused ultrasound. Menopause. 4;18:443–450. https://doi.org/10.1097/gme.0b013e318207fe15; PMid:21701430
Radosa MP, Owsianowski Z, Mothes A. (2014). Long-term risk of fibroid recurrence after laparoscopic myomectomy. European Journal of Obstetrics & Gynecology and Reproductive Biology. 180:35–39. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2014.05.029; PMid:25016181
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
