Основні маркери порушення функції печінки у вагітних з позитивним HBsAg
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2018.136.15Ключові слова:
вагітність, вірусний гепатит В, функції печінкиАнотація
Підвищення частоти виявлення HBsAg у вагітних викликає особливе занепокоєння в акушерів-гінекологів та інфекціоністів насамперед внаслідок значного негативного впливу на перебіг вагітності, пологів, рівня перинатальних втрат і вертикальної передачі збудника гепатиту В від матері до дитини.
Мета дослідження: оцінювання функціонального стану печінки у вагітних з вірусним гепатитом В.
Матеріали та методи. Проведено обстеження 131 жінки у терміні 28–40 тиж вагітності, які були розподілені на наступні групи: основна група – 75 вагітних з НВV-інфекцією і контрольна – 56 умовно здорових вагітних без даної патології.
Результати. Під час обстеження вагітних з НВV-інфекцією було встановлено, що показник пігментного обміну – білірубін знаходився у межах фізіологічної норми. Показник білкового обміну був достовірно вищий у жінок основної групи – значення тимолової проби становило 8,01±1,39 одиниць (p<0,05). Установлено достовірне підвищення активності трансаміназ у 61,33% вагітних з НВV-інфекцією. Так, рівень аланін-амінотрансферази становив 1,31±0,68 мкмоль/год·мл (p<0,05), аспартатамінотрансферази – 1,12±0,19 мкмоль/год·мл (p<0,05). Значення гамма-глутамілтрансферази було достовірно вищим у 93,33% жінок з НВV-інфекцією і становило 66,79±19,9 ОД/л (p<0,05). Значення печінкової лужної фосфатази було підвищеним у 32,0% осіб основної групи та відповідало рівню 95,07±38,52 Мо/л.
Заключення. Вивчення особливостей НBV-інфекції у вагітних шляхом оцінювання активності гамма-глутамілтрансферази у сироватці крові дозволяє провести ранню діагностику функціональних порушень гепатобіліарної системи. У жінок із НВV-інфекцією показники білкового обміну (тимолова проба) та ферментативної активності (аланін-амінотрансфераза, аспартатамінотрансфераза, гамма-глутамілтрансфераза та лужна фосфатаза) були достовірно вищими від фізіологічної норми, що свідчить про наявність цитологічного, гепатодепресивного та мезенхімально-запального синдромів та порушення білкового обміну.
Посилання
Giles M, Visvanathan K, Lewin S, Bowden S, Locarnini S, Spelman T, Sasadeusz J. (2015). Clinical and virological predictors of hepatic flares in pregnant women with chronic hepatitis B. Gut. 64(11):1810-5. https://doi.org/10.1136/gutjnl-2014-308211.
Lobstein S, Faber R, Tillmann HL. (2011). Prevalence of hepatitis B among pregnant women and its impact on pregnancy and newborn complications at a tertiary hospital in the eastern part of Germany. Digestion; 83(1-2):76-82. https://doi.org/10.1159/000320455.
American Academy of Pediatrics. Hepatitis B. In: Red Book. (2015). Report of the Committee on Infectious Diseases, 30th ed, Kimberlin DW, Brady MT, Jackson MA, Long SS (Eds), American Academy of Pediatrics, Elk Grove Village, IL: 400.
Hay JE. (2012). Liver disease in pregnancy. Hepatology 47(3):1067-76. https://doi.org/10.1002/hep.22130.
Ruiz F, Riely CA, eds. (2008). Part VIII. Women and Liver Diseases. Pregnancy and Liver Diseases. Wu G.Y., Israel J., eds. Diseases of the Liver and Bile Ducts: Diagnosis and treatment. — Totowa, NJ: Humana Press. 359-370.
World Health Organization. (2018). Immunization, Vaccines and Biologicals: Data, statistics and graphics. Electronic resource – Way of access: URL: http://www.who.int/immunization/monitoring_surveillance/data/en/. Title from the screen.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
