Донація ооцитів як метод лікування безплідності у поганих відповідачів у клініці допоміжних репродуктивних технологій
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2018.134.111Ключові слова:
погані відповідачі, донори ооцитів, контрольована стимуляція яєчників, корифолітропін-αАнотація
Мета дослідження: порівняння показників пацієнток–поганих відповідачів та донорів ооцитів з вивченням ефективності застосування у них корифолітропіну-а у схемах контрольованої стимуляції яєчників (КСЯ) з антагоністами гонадотропін-рилізинг-гормону (ГнРГ).
Матеріали та методи. Проведено аналіз основних клінічних характеристик пацієнток досліджуваних груп, а саме: віковий склад, соціальний статус, рівень освіти, структура мотивацій участі у програмах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) тощо. Досліджено ефективність схеми КСЯ з використанням пролонгованого фолікулостимулювального гормону (ФСГ) у протоколі з антагоністами ГнРГ порівняно зі щоденним введенням рекомбінантного ФСГ у програмах КСЯ у донорів ооцитів.
Результати. Прослідковано статистично вірогідну різницю у віковому складі жінок досліджуваних груп, відмінності за соціальним статусом, рівнем освіти тощо. Доведено, що стимуляція яєчників з корифолітропіном-α є настільки ж ефективною, як і щоденна ін’єкція рекомбінантного ФСГ, для КСЯ у донорів ооцитів. Крім того, сприйняття пацієнтами протоколів із застосуванням корифолітропіну-α доводять кращу переносимість порівняно з традиційними протоколами у зв’язку з меншою кількістю ін’єкцій, що знижує ймовірність дострокового припинення лікування.
Заключення. Застосування ФСГ продовженої дії має таку саму ефективність, як і традиційні протоколи КСЯ щодо кількості отриманих ооцитів та ембріонів, а також частоти вагітності на цикл та на перенесення, однак у той самий час потребує статистично вірогідно меншої дози введення даного гормону.
Посилання
Veropotvelyan NP, Pogulyay YuS, Netrebko TA i dr. (2013). Novyie vozmozhnosti neonatalnogo skrininga: diagnostika monogennyih prichin neyrosensornoy gluhotyi u novorozhdennyih detey s ispolzovaniem suhih pyaten. Neonatologiya, hirurgiya ta perinatalna meditsina III;4(10):100–105.
Gyudas LS. (2009). Implantiruyuschayasya oplodotvorennaya yaytsekletka i materinskiy organizm. Problemyi endokrinologii 5:30–32.
Palyiga IE. (2013). Klinicheskiy analiz neudachnyih popyitok ispolzovaniya vspomogatelnyih reproduktivnyih tehnologiy. Zdorove zhenschiny 8(84):164–166.
Solovev AA, Grischenko NV, Livshits LA. (2013). Chastota geterozigotnogo nositelstva spinalnoy myishechnoy atrofii v Ukraine. Genetika 49;9:1126–1128.
Mukovistsidoz v Ukrayini: problema, scho potrebue negaynih dIy. (2014). Sovremennaya pediatriya 3(59):23–27.
Castellani C, Cuppens H, Macek JrM et al. (2008). Konsensus po ispolzovaniyu i interpretatsii analiza mutatsiy pri mukovistsidoze v klinicheskoy praktike. Evropeyskoe obschestvo mukovistsidoza. Material opublikovan Elsevier BV: 28.
Fertility: assessment and treatment for people with fertility problems. (2013, Feb). National Collaborating Centre for Women’s and Children’s Health. Commissioned by the National Institute for Health and Clinical Excellence.
Jenkins JM, Davies DW, Devonport H, Anthony FW, Gadd SC and RHGM Watson Masson. (1991). Comparison of «poor» responders with «good» responders using a standard buserelin/human menopausal gonadotrophin regime for in-vitro fertilization. Human Reproduction 6;7:918–921. View at Google Scholar · View at Scopus. https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.humrep.a137459; PMid:1761658
Faddy MJ, Gosden RG, Gougeon A, Richardson SJ and Nelson JF. (1992). «Accelerated disappearance of ovarian follicles in mid-life: implications for forecasting menopause. Human Reproduction. 7;10:1342–1346. View at Google Scholar · View at Scopus. https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.humrep.a137570; PMid:1291557
De Ziegler D, Borghese B and Chapron C. (2010). «Endometriosis and infertility: pathophysiology and management. The Lancet. 376;9742:730–738. View at Publisher · View at Google Scholar · View at Scopus. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(10)60490-4
Benaglia L, Somigliana E, Vighi V, Ragni G, Vercellini P and Fedele L. (2010). Rate of severe ovarian damage following surgery for endometriomas. Human Reproduction. 25;3:678–682. View at Publisher · View at Google Scholar · View at Scopus. https://doi.org/10.1093/humrep/dep464; PMid:20083485
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
