Вагінальний мікробіом у жінок з безплідністю, яким було проведено хірургічне лікування на придатках матки

Автор(и)

  • А.Є. Дубчак ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ; Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
  • О.В. Мілєвський ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ, Україна
  • Н.М. Обейд КУ ЦМЛ № 1, м. Житомир, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15574/HW.2018.134.98

Ключові слова:

жінки, безплідність, вагінальний мікробіом, придатки матки, хірургічне лікування

Анотація

Мета дослідження: вивчення мікробіому вагінальних шляхів у жінок з безплідністю, яким було проведено хірургічне лікування на придатках матки.

Матеріали та методи. Було проведено обстеження вагінальних виділень на флору та інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), у 120 жінок репродуктивного віку з безплідністю та доброякісними утвореннями яєчників, позаматковою вагітністю, яким виконано органозберігальне оперативне втручання на придатках матки. З них 76 пацієнткам (1-а група) хірургічне лікування було проведено у плановому порядку, 44 (2-а група) – в ургентному.

Результати. Запальні захворювання статевих органів частіше діагностували у жінок з безплідністю, яким хірургічне лікування було проведено в ургентному порядку, ніж у жінок 1-ї групи (р<0,05). Особливо запальні захворювання шийки матки – майже вдвічі частіше, ніж у 1-й групі. Вагінальний мікробіом обстежених жінок з безплідністю, які були госпіталізовані на хірургічне лікування в ургентному порядку, свідчить про суттєвий дисбаланс між показниками контамінації статевих шляхів умовно-патогенною та нормальною мікрофлорою. Це, насамперед, проявлялось високою частотою визначення у жінок 2-ї групи представників факультативних аеробів та анаеробів (р<0,05). Концентрація факультативно-аеробних та анаеробних мікроорганізмів була у пацієнток 2-ї групи в основному високого ступеня мікробного обсіменіння, у жінок 1-ї групи – середнього та низького. ІПСШ виявляли в основному в асоціації з анаеробними та аеробними мікроорганізмами у пацієнток, яких оперували в ургентному порядку.

Заключення. Необхідно проводити корекцію вагінального біотопу у жінок з безплідністю до хірургічного лікування – своєчасно впливати на патогенні мікроорганізми протимікробними засобами та відновлювати фізіологічний вагінальний мікробіом піхви.

Посилання

Taylor-Robinson D et al. (2012). Difficulties experienced in defining the microbial cause of pelvic inflammatory disease. Int. J. STD AIDS. 23;1:18–24. https://doi.org/10.1258/ijsa.2011.011066; PMid:22362682

Antibakterialnaya terapiya vospalitelnyih zabolevaniy organov malogo taza bez oshibok i eksperimentov: metodicheskoe rukovodstvo dlya vrachey. (2013). Pod. red. Radzinskogo VE, Kozlova RS, Duhina AO. M, Redaktsiya zhurnala Status Praesens:16. ISBN 978-5-905796-21-0).

RCOG Green Top Guidelines-Management of Pelvic Inflammatory Disease (2003, 2009) (www.rcog.org.uk). URL: http:// www.bashh.org/documents/3572.pdf.)

CDC. Sexually Transmitted Disease Treatment Guidelines. Pelvic InflammatoryDisease. MMWR. (2010). 59:RR-12.

Workowski KA, Berman S. (2010). Sexually transmitted diseases treatment guidelines. Morbidity and Mortality Weekly Report. 59;12 RR:63–67.

Bebneva TN, Dobretsova TA. (2016). Smeshannyie vaginalnyie infektsii: novaya ideologiya. Nespetsificheskie vaginalnyie infektsii v praktike akushera-ginekologa. Informatsionnyiy byuleten. Pod redaktsiey Radzinskogo VE, Savichevoy AM.

Dubchak AE, Milevskiy AV, Dovgan EN. (2013). Nespetsificheskie vospalitelnyie zabolevaniya organov malogo taza u zhenschin. Zdorove zhenschinyi 2(78):51–55.

Dubchak AE, Milevskiy AV. (2018, Mar). Sovremennyie metody lecheniya vospalitelnyih zabolevaniy sheyki matki u zhenschin reproduktivnogo vozrasta (obzor literatury). Reproduktivna endokrinologiya 1(39):2–6.

Smetnik VP, Marchenko LA. (2005). Sovremennaya antibakterialnaya terapiya vospalitelnyih zabolevaniy organov malogo taza u zhenschin. Lechaschiy vrach 2:32–37.

Dewitt J. et al. (2010). Tubo-ovarian abscesses: is size associated with duration of hospitalization & complications? Obstet Gynecol Int. 2010: 5. Article ID 847041.

Crittle K.N., Peipert J.F. (2014, May). Diagnosis and Treatment of Pelvic Inflammatory Disease: A Quality Assessment Study MD, MPH, MHA. Obstetrics & Gynecology. doi: 10.1097/01.AOG.0000447288.15647.

Ricardo F Savaris, Daniele G Fuhrich, Rui V Duarte, Sebastian Franik, Jonathan Ross. (2017, Apr 24). Antibiotic therapy for pelvic inflammatory disease. Cochrane Systematic Review. Intervention Version published.

Dubossarskaya ZM, Dubossarskaya YuA, Grek LP, Ushakova TB. (2017). Sovremennyiy vzglyad na problemu vospalitelnyih zabolevaniy organov malogo taza u zhenschin. Zdorove zhenschiny 6(122):57–64.

Sheshukova NA, Makarov IO, Ovsyannikova TV. (2011). Giperplasticheskie protsessyi endometriya: osobennosti proliferativnoy aktivnosti pri sochetanii s hronicheskim endometritom. Akusherstvo, ginekologiya i reproduktsiya 3:10–15.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-10-30

Номер

Розділ

Гінекологія