Досвід застосування препарату Глутоксим у хворих із доброякісними та пограничними епітеліальними пухлинами яєчників після виконання консервативного хірургічного лікування

Анотація

Мета дослідження: підвищення ефективності лікування хворих з доброякісними і пограничними епітеліальними пухлинами яєчників (ЕПЯ) після виконаних консервативних операцій на підставі визначення групи високого ризику рецидиву і малігнізації за даними молекулярного профілю експресії маркерів р53, Кі-67, рецепторів естрогенів (ER), CD34 та Е-кадгерину і включення до комплексної протирецидивної терапії імуномодулювального препарату Глутоксим.

Матеріали та методи. Було проведено клінічне обстеження 60 пацієнток репродуктивного віку з ЕПЯ, яким виконували органозберігальне хірургічне лікування (основна група). З цих 60 пацієнток у 30 жінок (підгрупа І) діагностували доброякісні ЕПЯ (ДЕПЯ), в інших 30 жінок (підгрупа ІІ) – пограничні ЕПЯ (ПЕПЯ) Іа та Іб стадій за FIGO. У видалених пухлинах після рутинного патогістологічного дослідження визначали молекулярний профіль за допомогою імуногістохімічного визначення білка-регулятора апоптозу р53, індексу проліферації (ІП) за експресією Кі-67, рецепторів до естрогенів – ER, щільності мікросудин за експресією CD34 та білка міжклітинної адгезії Е-кадгерину. На підставі даних визначення молекулярного профілю видалену пухлину відносили до групи високого або низького ризику рецидиву і малігнізації. Пацієнткам з групи високого ризику рецидиву і малігнізації за даними молекулярного профілю до складу комплексної протирецидивної терапії включали імуномодулювальний препарат Глутоксим – внутрішньом’язово щодня по 10 мг протягом 2 тиж з повторенням курсу через кожні півроку протягом 3 років.

До групи контролю увійшли 64 пацієнтки з ДЕПЯ і ПЕПЯ, яким виконували консервативне хірургічне лікування без призначення протирецидивного лікування у подальшому.

Результати. Під час дослідження молекулярного профілю було встановлено, що високий ризик рецидиву та малігнізації мають ЕПЯ з показниками експресії р53 (ІМ≥15%), високою проліферативною активністю клітин за експре­сією Кі-67 (ІП≥10%), низькою рецепцією естрогенів (ІМ ER<49,5%), високою щільністю мікросудин за експресією CD34 (ІМ≥40 мс/мм²), низьким рівнем між­клітинної адгезії за експресією Е-кадгерину (ІМ<59%). Молекулярний профіль, що характеризує високий ризик рецидиву і малігнізації, в абсолютній переважній більшості випадків був властивий ПЕПЯ.

Призначення комплексного протирецидивного лікування з включенням імуномодулювального препарату Глутоксим (внутрішньом’язово щодня по 10 мг протягом 2 тиж) після виконання щадного консервативного хірургічного лікування з повторенням курсу через кожних півроку у хворих групи високого ризику рецидиву і малігнізації за даними молекулярного профілю дозволило знизити рецидиви ЕПЯ до 6,7% у хворих основної групи порівняно з 20,3% – у групі контролю протягом трьох років катамнестичного спостереження пацієнток. Різниця статистично вірогідна (р<0,05).

Заключення. З метою запобігання випадкам рецидиву і малігнізації у пацієнток з ЕПЯ групи високого ризику рецидиву і малігнізації за даними молекулярного профілю після проведення органозберігального щадного хірургічного лікування з метою збереження їхньої репродуктивної функції рекомендовано включення до комплексної протирецидивної терапії імуномодулювального препарату Глутоксим – внутрішньом’язово щодня по 10 мг протягом 2 тиж з повторенням курсу через кожних півроку протягом 3 років.