Ефективність застосування препарату Магнефар В6 в акушерській практиці
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2018.134.58Ключові слова:
дефіцит магнію, ускладнення вагітності, Магнефар В6Анотація
Мета дослідження: проведення порівняльного оцінювання ефективності та безпечності застосування у вагітних препарату Магнефар В6 з іншими солями магнію щодо зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень.
Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження 60 вагітних, з яких 30 вживали фармпрепарат Магнефар В6 у добовій дозі 1500 мг магнію аспарагінату та 15 мг піридоксину гідрохлориду (основна група) і 30 – препарати інших солей магнію (група порівняння). Симптоми магнієвого дефіциту визначено шляхом анкетного опитування. Проведено аналіз клінічного перебігу першої половини вагітності з визначенням частоти і структури ускладнень, рівня артеріального тиску, показників ультразвукових досліджень, загальних та біохімічних аналізів крові, сечі, стану ліпідного і вуглеводного обмінів, системи гемостазу, системного імунітету залежно від препарату, що застосовувався для відновлення балансу магнію.
Результати. Анкетування виявило стан магнієвого дефіциту в усіх вагітних. Основними ускладненнями перебігу першої половини вагітності визнані: загроза переривання вагітності; аборт, що розпочався; вагітність, що не розвивається; ранній гестоз; анемія; респіраторна вірусна інфекція; загострення екстрагенітальної патології; артеріальна гіпертензія. Під час аналізу показників вуглеводного та ліпідного обмінів, системи гемостазу, Т- і В-клітинних ланок імунітету у вагітних із гіпомагніємією виявлено стан інсулінорезистентності, підвищення атерогенного потенціалу, початкові прояви гіперкоагуляції, дисбаланс імунокомпетентних клітин на системному рівні.
Заключення. Корекція хронічного дефіциту магнію, проведена фармпрепаратом Магнефар В6, забезпечила зниження частоти і тяжкості ускладнень перебігу вагітності, нормалізацію показників артеріального тиску, вуглеводного та ліпідного обмінів, системи гемостазу, Т- і В-клітинних ланок імунітету.
Посилання
Benyuk VA, Makarenko MV, Dyindar EA, Usevich IA, Govseev DA, Goncharenko VN, Gichka NM, Kovalyuk TV, Kolesnik VL. (2016). Algoritmyi v akusherstve i ginekologii. Spravochnik vracha. K, TOV «Doktor-Media»:510.
Goyda NG, Vdovichenko YuP, Moiseenko RA. (2017). Rol zakonodatelnogo organa Ukrainyi otnositelno monitoringa gosudarstvennyih programm v oblasti zdravoohraneniya. Zdorove zhenschiny 2(118):33–35.
Gromova OA, Torshin IYu, Pronin AV i dr. (2014). Meta-analiz effektivnosti i bezopasnosti primeneniya organicheskih soley magniya v akusherskoy praktike. Akusherstvo i ginekologiya 10:33–40.
Dyndar OA, Beniuk VO, Nykoniuk TR. (2016). Prohnozuvannia perynatalnykh uskladnen u zhinok iz ozhyrinniam i metabolichnym syndromom. Zdorove zhenshchynы 4(110):163–167.
Zhabchenko IA, Pysarieva SP, Shamaieva OV. (2013). Rezultaty naukovykh doslidzhen naibilsh istotnykh faktoriv uskladnenoho perebihu periodu hestatsii u zhinok Ukrainy. Zdorovуa suspilstva 1:43–48.
Ingerleyb MB. (2014). Polnyiy spravochnik analizov i issledovaniy v meditsine. M, Omega-L:500.
Kochetov AG, Lyang OV, Masenko VP i dr. (2012). Metodyi statisticheskoy obrabotki meditsinskih dannyih. M, RKNPK:42.
Marshall VDzh. (20110. Klinicheskaya biohimiya, 6-e izdanie, pererab. i dop. Per. s angl. M. SPb, «Izdatelstvo BINOM»-«Dialekt»:408.
Moroz HZ. (2015). Mahnii v suchasnii medytsyni: vid teorii do klinichnoi praktyky. Therapia. Ukr. med. visnyk 1:7–12.
Profilaktika nevyinashivaniya i prezhdevremennyih rodov v sovremennom mire. (2015). Rezolyutsiya Ekspertnogo soveta v ramkah 16-go Vsemirnogo kongressa po voprosam reproduktsii cheloveka (Berlin, 18–21 marta 2015 goda). Informatsionnoe pismo. M, Redaktsiya zhurnala Status Praesens:4.
Radzinskiy VE i dr. (2015). Nerazvivayuschayasya beremennost. Metodicheskie rekomendatsii MARS (Mezhdistsiplinarnoy assotsiatsii spetsialistov reproduktivnoy meditsinyi). M, Redaktsiya zhurnala Status Praesens:48.
Bourre JM. (2016, Sep-Oct). Effects of nutrients (in food) on the structure and function of the nervous system: update on dietary requirements for brain. Part 1: micronutrients. J Nutr Health Aging. 10(5):377-85.
Bruno V. (2015). Antidegenerativ effects of Mg2+-valproate in cultured cerebellar neurons. Funct. Neirol. 10(3):121-130.
Gonzalez W, Altieri PI, Alvarado S et al. (2013). Magnesium: the forgotten electrolyte. Bol. Asoc. Med. PR. 105;3:17-20. PMid:24282915
Takaya J, Higashino H, Kobayashi Y. (2014, Jun). Intracellular magnesium and insulin resistance. Magnes Res. 17(2):126-36.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.