Особливості гормонального гомеостазу у жінок з порушеним дозріванням шийки матки
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2018.134.38Ключові слова:
вагітність, переношування, фетоплацентарний комплекс, кортизол, тиреоїдні гормони, кольпоцитологія, істміко-цервікальна недостатністьАнотація
Проблема несвоєчасного дозрівання шийки матки (запізніле при переношеній вагітності або передчасне – при порушенні обтураційної функції шийки матки) у сучасному акушерстві розглядається як біологічний процес, тісно пов’язаний з такими факторами, як хронологічна тривалість вагітності, механізми початку та тривалості пологів, стан фетоплацентарного комплексу та шийки матки.
Мета дослідження: визначення особливостей гормонального гомеостазу у жінок з порушеним дозріванням шийки матки.
Матеріали та методи. У динаміці вагітності було обстежено 28 жінок, які знаходились на лікуванні та розродженні у відділенні патології вагітності та пологів ДУ «ІПАГ імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України». Розподілення пацієнток з порушеним дозріванням шийки матки проведено наступним чином: 1-а група – 13 жінок з ризиком переношування, переважну кількість яких становили першовагітні; 2-а група – 15 першовагітних з істміко-цервікальною недостатністю.
Результати. Напередодні пологів у 39–40 тиж концентрація естрадіолу у сироватці крові жінок 1-ї групи досягла максимальних значень і становила 68,2±1,3 нмоль/л. У жінок з істміко-цервікальною недостатністю концентрація естрадіолу у сироватці крові була у межах гестаційної норми. Як свідчать дослідження, концентрація прогестерону у сироватці крові у 1-й групі становила 759,9±23,2 нмоль/л, коефіцієнт П/Е2 – 10,9±0,78. Слід зазначити, що у 2-й групі дослідження відзначено зсув естроген-прогестеронової рівноваги у бік естрогенів, що свідчить про підвищення активності α2-адренорецепторів та зниження представництва і активності β-адренорецепторів. У переважної кількості обстежених жінок 2-ї групи за даними кольпоцитології був естрогенний тип мазка (68,4%), що відповідає їхнім гормональним змінам у концентрації естрадіолу та прогестерону у сироватці крові. Підвищення концентрації кортизолу у крові вагітних 1-ї групи свідчить про високий рівень психоемоційного стресу та напруження нейроендокринних механізмів адаптації, що може бути однією з причин переношування вагітності. У той самий час секреція пролактину достовірно зменшувалась у вагітних 2-ї групи щодо показників жінок 1-ї групи.
Заключення. Наведені дані свідчать про характерну для вагітних з функціональним порушенням обтураторної функції шийки матки відносну прогестеронову недостатність, яка проявляється зсувом естроген-прогестеронового співвідношення і є ознакою нестійкості гормонопродукувальної функції плаценти та однією з головних патогенетичних ланок її дисфункції і неспроможності шийки матки під час вагітності. Перебіг вагітності у жінок з ризиком переношування супроводжується порушенням функції фетоплацентарного комплексу, репрезентованим абсолютною та відносною гіпоестрогенією за наявності незмінної щодо норми концентрації прогестерону у сироватці крові.
Посилання
Analiz smertnosti ta naslidkiv peredchasnykh polohiv: vid novonarodzhenoi dytyny do dorosloi liudyny. (2011). Chastyna 2 serii «Peredchasni polohy». Z turbotoiu pro zhinku 3(24):26–31.
Antipkin YuG, Davidova YuV. (2012). Osnovnyie napravleniya razvitiya perinatalnoy meditsiny. Reproduktivnaya endokrinologiya 2(4):5–7.
Ventskivska IB, Zahorodnia OS. (2013). Kliniko-laboratorni proiavy imunolohichnykh mekhanizmiv peredchasnykh pologiv. Aktual. pytannia pediatrii, akusherstva ta ginekologii 1:100–102.
Veropotvelyan PN, Belaya VV, Veropotvelyan NP. (2014). Sovremennyie klinicheskie podhodyi k lecheniyu ugrozhayuschih prezhdevremennyih rodov. Zdorove zhenschiny 3:78–83.
Zhuk SI, Us IV, Bykova OH, Pekhno NV. (2015). Porivnialna kharakterystyka riznykh metodiv laboratornoi diahnostyky peredchasnykh pologiv. Zdorove zhenshchynу 5(101):38–40.
Zamanova LE. (2009). Prognozirovanie perinatalnyih oslozhneniy pri perenoshennoy beremennosti. Avtoref. diss. kand. med. nauk. Respublika Kazahstan: 2.
Krut YuIa, Puchkov VA. (2011). Analiz perynatalnykh rezultativ u razi nedonoshenoi vahitnosti, yaka uskladnylas peredchasnym rozryvom plodovykh obolonok. Zdorove zhenshchynу 77(63):167–169.
Lavrinenko VP. (2004). Profilaktyka perenoshuvannia vahitnosti u zhinok z khronichnym piielonefrytom. Avtoref. kand. med. nauk. K:15.
Malanina EN. (2011). Sovremennyie metodyi prognozirovaniya i profilaktiki prezhdevremennyih rodov. Prenat. diagnostika. M. 10;4:111–112.
Mintser OP. (2000). Ispolzovanie korrelyatsionnogo i regressivnogo analizov v meditsinskih issledovaniyah (pervoe soobschenie). BIl, znebolyuvannya y Intensivna terapIya 3:75–78.
Reznichenko GI. (1991). Differentsirovannaya diagnostika, taktika vedeniya i prognozirovanie ishoda rodov pri perenoshennoy i prolongirovannoy beremennosti. Avtoref. dis. kand. med. nauk. K:21.
Staselovych LIu. (2009). Rol deiakykh imunolohichnykh faktoriv u prohnozuvanni perenoshuvannia vahitnosti ta yikh profilaktyka. Avtoref. dys. kand. med. nauk. Kharkiv:15.
Strizhakov AN, Ignatko IV. (2006). Perenoshennaya beremennost. M, Izdatelskiy dom «Dinastiya»:145.
Chernuha EA. (2007). Perenoshennaya i prolongirovannaya beremennost. M:17–19.
Campbell MK. (1997). Post-term birth: risks factors and outcomes in a 10-year cohort of Norwegian births. J. Obstet.Gynecol. 89:543–548. https://doi.org/10.1016/S0029-7844(97)00049-5
Campbell S. (2014). Myi bolee ne mozhem ne delat nichego dlya predotvrascheniya prezhdevremennyih rodov. Zdorove zhenschiny. K. 2:17–20.
Menon R. (2012). Preterm birth a global burden on maternal and child health. Pathog. Glob. Health. 106(3):139–140. https://doi.org/10.1179/204777312X13462106637729; PMid:23265368 PMCid:PMC4001570
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
