Віддалені результати лікування спіронолактоном дівчат-підлітків із гіпоменструальним синдромом
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2018.134.26Ключові слова:
дівчата-підлітки, гіпоменструальний синдром, спіронолактон, віддалена ефективність, гірсутизм, естрадіолАнотація
Мета дослідження: визначення клініко-анамнестичних та гормонально-метаболічних показників, які впливають на віддалені результати лікування спіронолактоном.
Матеріали та методи. Обстежено 78 дівчат віком 13–17,5 року із гіпоменструальним синдромом (ГМС: олігоменорея – ОМ, вторинна аменорея – ВА) через 2 роки і більше після початку лікування спіронолактоном (3 десятиденних курси). Вивчали хронологічний, менструальний вік (МВ), перинатальний анамнез, тривалість ГМС до початку лікування, індекс маси тіла (ІМТ), об’єм матки за даними ультразвукового дослідження (УЗД) органів малого таза, ступінь вираженості гірсутизму, вміст у крові гонадотропних, статевих гормонів, пролактину, інсуліну імуноферментним методом. Визначали прогностичний коефіцієнт (ПК) та його інформативність (І).
Критерієм ефективності лікування слугувала наявність самостійного регулярного менструального циклу.
Результати. Віддалена ефективність лікування при ОМ досягала 62,9%, при ВА – лише 20,1% (Р < 0,001). Найбільш прогностично значущими щодо позитивних результатів лікування є МВ до 2 років (ПК = +5,13; І = 0,542), щодо негативних результатів – ВА (ПК = - 3,54; І = 0,545), гірсутизм ІІ–ІІІ ст. за шкалою Феррімана–Галвея, підвищений рівень лютеїнізуючого гормону (ПК = -3,52; І = 0,59) та знижений вміст у крові естрадіолу (ПК = -3,68; І = 0,36).
Заключення. Віддалена ефективність лікування спіронолактоном протягом трьох місяців у 3 рази краща при ОМ, ніж при ВА. Дівчата із ГМС потребують обстеження і лікування вже у перші 1–1,5 року після менархе. Особливу увагу слід приділяти дівчатам із вираженим гірсутизмом і таким, в яких розлади менструальної функції зберігаються протягом 2 років і більше, із високим вихідним рівнем лютеїнізуючого гормону та зниженим вмістом у крові естрадіолу.
Посилання
Vihlyaeva EM. (2004). Guide to the diagnosis and treatment of uterine leiomyoma. M, MEDpress-inform:399.
Gubler EV. (1978). Computational methods of analysis and recognition of pathological processes. L, Medicina:294.
Grodnickaya EE, Kurcer MA. (2012). Hirsutism: pathogenesis, clinic, diagnosis, treatment. Akusherstvo i ginekologiya. 4/1:87-90.
Zobina LYu. (2008). Pathology pubertal as an unfavorable background for a complicated course of pregnancy in the future. Reproduktivnoe zdorove molodezhi – zdorove sleduyushih pokolenij: tez. dokl. XI Evropejskogo kongressa detskih i podrostkovyh ginekologov. SPb:21.
Kulikova LF, Koren NS. (1985). Treatment of menstrual dysfunction in adolescent girls with spironolactone. Mediko-psihologicheskie aspekty braka i semi: materialy nauch.-prakt konf. s mezhdunar. uchastiem. K:123.
Levenec SO, Nachotova TA, Udovikova NO, Kashkalda DA. (2017). Hormonal and metabolic parameters in adolescent girls with hypomenstrual syndrome with different efficacy of non-hormonal treatment. Ukrayinskij zhurnal dityachoyi endokrinologiyi 1:24.
A.s. No. 65984, UA. Method of forecasting the effectiveness of non-hormonal treatment of adolescent girls with secondary amenorrhea. T.A. Nachotova (UA). N 66479; stated on 07.04.16; published on 10.06.16, by Bull. 28.
Parashuk YuS, Lisova MA, Zobina LYu. (2009). Realization of reproductive potential in women with a history of menstrual disorders. Zdorove zhenshiny 8:152-154.
Pat. 2442170, RU, MPK G01N33/53 G01N33/49. A method for predicting the restoration of menstrual function in patients with anorexia nervosa. V.O. Andreeva et al.; applicant and patent holder Federal State Institution Rostov Research Institute of Obstetrics and Pediatrics, Ministry of Health and Social Development of the Russian Federation. – 2016132277; stated on 04.08.2016; published on 08.08.2017, by Bull. 12.
Pat. 2363002, RU, MPK G01N33/74. Method for predicting the recovery of menstrual function in patients with anorexia nervosa. VO Andreeva et al. Аpplicant and patent holder Federal State Institution Rostov Research Institute of Obstetrics and Pediatrics, Ministry of Health and Social Development of the Russian Federation. N 2008121776/15; stated on 30.05.2008; published on 27.07.2009.
Pat. 2427842, RU, MPK G01N33/74 A61P3/10. The method of predicting the effectiveness of treatment of patients with polycystic ovary syndrome metformin and/or weight loss. P.V Popova et al; applicant and patent holder State Educational Institution of Higher Professional Education St. Petersburg State Medical University named after Academician I.P. Pavlova Federal Agency for Health and Social Development. – stated on 30.03.10; published on 27.08.11.
Trushkevich OO. (2004). Features of menstrual function in the reproductive period in women with pathologic progress of puberty. Pediatriya, akusherstvo ta ginekologiya 5:81-85.
Chebotaryova YuYu. (2011). Mechanisms of the formation of the polycystic ovary syndrome in the period of puberty, clinical course, prevention and treatment. Endokrinnaya ginekologiya 6:105-114.
Sheludko OYu. (2000). The use of veroshpiron in the treatment of menstrual dysfunction in adolescent girls. Buk. med. visnik. 4;2-3:135-137.
Shilova OYu, Krulikovskaya TN. (2007). Differential-diagnostic and therapeutic approaches to the management of adolescents with oligomenorrhea. Reproduktivnoe zdorove detej i podrostkov 6:22-29.
Lanzo E, Monge M, Trent M. (2015). Diagnosis and Management of Polycystic Ovary Syndrome in Adolescent Girls. Pediatr Ann. 44(9):223-230. https://doi.org/10.3928/00904481-20150910-10; PMid:26431241 PMCid:PMC5659205
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
