Ефективність нестероїдних протизапальних препаратів під час лікування синдрому хронічного тазового болю

Автор(и)

  • Т.Г. Романенко Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ, Україна
  • О.М. Суліменко Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15574/HW.2018.133.111

Ключові слова:

синдром хронічного тазового болю, лікування, нестероїдні протизапальні препарати

Анотація

Доказова медицина – це підхід до медичної практики, за якого рішення щодо призначення лікувальних, діагностичних чи профілактичних заходів базується на виявлених доказах їхньої ефективності та безпечності.

Мета дослідження: оцінювання ефективності та безпечності застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) під час лікування хронічного тазового болю у жінок репродуктивного віку.

Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебувала 101 жінка репродуктивного віку з синдромом хронічного тазового болю (СХТБ) на тлі хронічних запальних процесів органів малого таза. Пацієнтки залежно від отриманого лікування випадковим способом були розподілені на дві групи: у 1-й групі (n=54) проводили комплексну антибактеріальну терапію у поєднанні з антиагрегантами, антигіпоксантами, аналгетиками; у 2-й групі (n=47) проводили комплексну антибактеріальну терапію у поєднанні з антиагрегантами, антигіпоксантами та НПЗП (Діклосейф®, ректальні супозиторії диклофенаку натрію 100 мг). Критерієм виключення була наявність у пацієнтки ендометріозу.

Під час включення пацієнток у дослідження та через 6 міс після завершення лікування проводили анкетування для визначення наявності больового синдрому, психологічного статусу та якості життя.

Результати. Відзначені позитивна динаміка кількісної та якісної характеристики больового синдрому, а також зниження його інтенсивності у результаті консервативного лікування протягом 6 міс у 2-й групі. Також у 2-й групі отримано статистично достовірні дані зменшення депресії та особистісної тривожності на відміну від показників 1-ї групи.

Результати анкетування пацієнток 2-ї групи після лікування свідчать про покращання всіх компонентів фізичного здоров’я. Статистично значущі відмінності від показників 1-ї групи отримані за шкалою впливу болю на щоденну активність. Крім того, після лікування у пацієнток 2-ї групи відзначені статистично значущі зміни психічного здоров’я та всіх його складових: життєвої активності, соціальної активності, обмеження повсякденної активності через емоційні проблеми.

Заключення. Патогенетично обґрунтоване використання НПЗП (Діклосейф®, ректальні супозиторії диклофенаку натрію 100 мг) у комплексному лікуванні пацієнток із СХТБ дозволяє досягти значного покращання показників якості життя за рахунок корекції больового синдрому.

Посилання

Ananeva L. 2005. Ratsionalna terapiia boliu – kombinatsiia analhetykiv. Liky Ukrainy 2(91):81–82.

Ryibalka AN, Miklin OP, Kamilova IK, Kosolapova NV, Prochan EN, Gudz OV. (2015). Varikoznaya bolezn ven malogo taza kak prichina hronicheskoy tazovoy boli. Tavricheskiy mediko-biologicheskiy

Korennaya VV. (2015). NPVP v lechenii patsientok s pervichnoy dismenoreey. Ginekologiya 01:55–58.

Sinchihin SP, Mamiev OB, Stepanyan LV, Elderova KS, Magakyan OG. (2015). Nekotoryie sovremennyie aspektyi vospalitelnyih zabolevaniy organov malogo taza. Consilium Medicum. 06:73–76.

Engeler DS, Baranowski AP, Dinis-Oliveira P et al. (2013). The 2013 EAU guidelines on chronic pelvic pain: is management of chronic pelvic pain a habit, a philosophy, or a science? 10-years of development. Eur. Urol. 64:431–439. https://doi.org/10.1016/j.eururo.2013.04.035; PMid:23684447

Royal College of Obstetricians and Gynaecologists. (2012, May). The initial management of chronic pelvic pain (Green-top Guideline 41). London: Royal College of Obstetricians and Gynecologists.

Williams AC, Eccleston C, Morley S. (2012). Psychological therapies for the management of chronic pain (excluding headache) in adults (review). Cochrane Database Syst Rev 2:CD007407. https://doi.org/10.1002/14651858.CD007407.pub3

Hannah Twiddy, Natalie Lane, Rajiv Chawla, Selina Johnson, Alison Bradshaw, Shaireen Aleem, Lucinda Mawdsley. (2015). The development and delivery of a female chronic pelvic pain management programme: a specialised interdisciplinary approach. British Journal of Pain 9(4):233–240. https://doi.org/10.1177/2049463715584408; PMid:26526186 PMCid:PMC4616979

Maria Beatriz Ferreira Gurian, Omero Benedicto Poli Neto, Julio Cesar Rosa e Silva, Antonio Alberto Nogueira and Francisco Jose, Candido dos Reis. (2015, May). Reduction of Pain Sensitivity is Associated with the Response to Treatment in Women with Chronic Pelvic Pain. Pain Medicine 16:849–854. https://doi.org/10.1111/pme.12625; PMid:25530460

Andrews J, Yunker A, Reynolds W et al. (2012). Noncyclic Chronic Pelvic Pain Therapies for Women: Comparative Effectiveness. Rockville, MD: Agency for Healthcare Research and Quality. AHRQ Publication 11(12)-EHC088-EF.

Maria T. Chao, Priscilla D. Abercrombie, Sanae Nakagawa, Lee A. Learman, Miriam Kuppermann. (2015). Prevalece and Use of Complementary Health Approaches among Women with Chronic Pelvic Pain in a Prospective Cohort Study. Pain Medicine 16:328–340. https://doi.org/10.1111/pme.12585; PMid:25279935 PMCid:PMC4329048

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-09-30

Номер

Розділ

Гінекологія