Роль гепатопротекторного та венотонізуючого лікування у профілактиці рецидивів доброякісних і пограничних пухлин яєчників після виконання консервативних органозберігальних операцій
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2018.133.89Ключові слова:
доброякісні і пограничні пухлини яєчників, консервативне хірургічне лікування, модулятор метаболізму естрогенів, гепатопротектор, венотонікАнотація
Мета дослідження: підвищення ефективності лікування хворих з доброякісними (ДЕПЯ) і пограничними (ПЕПЯ) епітеліальними пухлинами яєчників після виконання органозберігальних операцій на підставі призначення комплексної протирецидивної терапії.
Матеріали та методи. Було проведено клінічне обстеження 246 пацієнток. До ретроспективної групи увійшли 112 хворих з ДЕПЯ і ПЕПЯ. Ретроспективна група була розподілена на дві підгрупи: І підгрупа – 85 (75,9%) пацієнток з ДЕПЯ; ІІ підгрупа – 27 (24,1%) пацієнток з ПЕПЯ.
До проспективної групи увійшли 60 пацієнток з ЕПЯ, з яких у 30 жінок (ІІІ підгрупа) діагностовано ДЕПЯ, в інших 30 жінок (ІV підгрупа) – ПЕПЯ. Усі жінки проспективної групи отримали курс комплексної протирецидивної терапії з включенням негормонального модулятора метаболізму естрогенів, гепатопротектора та венотоніку після виконаного консервативного хірургічного лікування.
До групи контролю увійшли 64 пацієнтки з ДЕПЯ і ПЕПЯ, яким виконували консервативне хірургічне лікування без призначення комплексної протирецидивної терапії у подальшому.
Застосовували загальноклінічне, ультрасонографічне з допплерографією, патогістологічне, імуногістохімічне дослідження.
Результати. Під час дослідження супутньої соматичної патології було встановлено, що патологія панкреато-гепатобіліарної системи та захворювання вен достовірно частіше діагностують у хворих з ПЕПЯ, ніж ДЕПЯ (р<0,05). Призначення комплексної протирецидивної терапії, до складу якої входить негормональний модулятор метаболізму естрогенів Квінол (по 1 капсулі двічі на добу) протягом 6 міс з повтором курсу через півроку, гепатопротектор Гепанекс (по 1 капсулі двічі на добу) та венотонік Пентавен (по 1 таблетці на добу) протягом 1 міс з повтором курсу 2 рази на рік на весь період спостереження, дозволило знизити рецидиви ДЕПЯ з 13,5% до 3,3%, а ПЕПЯ – з 29,6% до 10% протягом трьох років катамнестичного оцінювання стану репродуктивного здоров’я пацієнток.
Заключення. Для оптимізації ведення хворих з ДЕПЯ і ПЕПЯ після виконання консервативного хірургічного лікування рекомендовано проведення комплексної протирецидивної терапії, до складу якої входить застосування негормонального модулятора метаболізму естрогенів Квінол (по 1 капсулі двічі на добу) протягом 6 міс з повтором курсу через півроку, гепатопротектора Гепанекс (по 1 капсулі двічі на добу) та венотоніку Пентавен (по 1 таблетці на добу) протягом 1 міс з повтором курсу 2 рази на рік протягом 3 років.
Посилання
Veropotvelyan PN, Veropotvelyan NP, Avksentev OO i dr. (2009). Varikoznaya bolezn ven organov malogo taza i ee kompleksnaya terapiya s primeneniem venotonikov i antiagregantov. Zdorove zhenschiny 6(42):136–139.
Ryimashevskiy NV, Markina VV, Volkov AE i dr. (2000). Varikoznaya bolezn i retsidiviruyuschiy flebit malogo taza u zhenschin. Rostov-na-Donu, Izd. RGMU:245.
Hryhorenko AM. (2012). Varykozne rozshyrennia ven reproduktyvnoi systemy u zhinok (patohenez, diahnostyka, likuvannia). Dys. d-ra med. nauk: spets. 14.01.01 – Akusherstvo ta hinekolohiia. Vinnytsia.
Gavrilov SG, Kirienko AI, Dobrohotova YuE i dr. (2006). Differentsialnaya diagnostika hronicheskih tazovyih boley u zhenschin v svete sindroma tazovogo venoznogo polnokroviya. Rossiyskiy vestnik akushera-ginekologa 4:49–53.
Dmitrishen RA, Tsyigan VN, Dolgov GV. (2011). Profilaktika retsidivov dobrokachestvennyih novoobrazovaniy yaichnikov u zhenschin reproduktivnogo vozrasta posle urgentnyih operatsiy. Voenno-meditsinskiy zhurnal 332;5:36–41.
Yehorov OO. (2012). Laparoskopichne orhanozberihaiuche likuvannia pohranychnykh pukhlyn i rannoi onkolohichnoi patolohii yaiechnykiv. Tavrycheskyi medyko-byolohycheskyi vestnyk 2:ch. 1(58):115–117.
Zhuk SI, Drachevskaya MM. (2007). Rol prostaglandinov i polovyih gormonov v patogeneze disgormonalnyih narusheniy. Reproduktivnoe zdorove zhenschiny 1(30):174–176.
Kantemirova ZR, Torchinov AM, Zhigulina TA, Kadohova VV, Alekseeva EA, Devyatyih EA, Petuhov VA. (2003). Steroidnyie gormonyi, mioma matki i narusheniya funktsii pecheni: patogenez i perspektivyi lecheniya. Lechaschiy vrach 10:18–20.
Klymyenko ES. (2015). Kliniko-morfolohichni kryterii prohnozu perebihu hranychnykh pukhlyn yaiechnyka. Avtoref. dys. kand. med. nauk: spets. 14. 01.01 – Akusherstvo ta hinekolohiia. Kharkiv:21.
Lahno IV. 2009. Hronicheskaya venoznaya nedostatochnost v praktike ginekologa. Zdorove zhenschinyi 7(43):54–58.
Novikova EG, Shevchuk AS. (2014). Organosohranyayuschee lechenie bolnyih s pogranichnyimi opuholyami yaichnikov. Voprosyi onkologii 3(60):267–273.
Nosenko OM. (2013). Morfolohichni aspekty dotsilnosti provedennia orhanozberihaiuchykh operatsii u zhinok reproduktyvnoho viku z kistoznymy dobroiakisnymy utvorenniamy yaiechnykiv, zatsikavlenykh u realizatsii reproduktyvnoi funktsii. Medyko-sotsialni problemy simi 2(18):51–55.
Dubossarska ZM, Puzii OM, Shchepankova NF, Kukina HO. (2012). Ovarialnyi rezerv u patsiientok z orhanozberihaiuchymy operatsiiamy na yaiechnykakh. Pediatriia, akusherstvo i hinekolohiia 6:80–81.
Pyrohova VI, Shurpiak SO, Kryvko BIa. (2015). Klinichni aspekty dovhostrokovoi terapii endometriozu suchasnym prohestahenom diienohestom. Zdorove zhenshchyny 4(100):118–121.
Asciutto G, Asciutto KC, Mumme A, Geier B. (2009, Sep). Pelviс venous incompetence: reflux patterns and treatment results. Eur J Vasc Endovasc Surg. 38(3):381-6.
Asciutto G, Mumme A, Asciutto KC, Geier B. (2010, Jul). Oestradiol levels in varicose vein blood of patients with and without pelvic vein incompetence (PVI): diagnostic implications. Eur J Vasc Endovasc Surg. 40(1):117–21. https://doi.org/10.1016/j.ejvs.2010.01.023; PMid:20202867
Du Bois A, Ewald-Riegler N, du Bois O et al. (2009). Borderline tumors of the ovary: A systematic review. Geburtsh Frauenheilk. 69:807–833. https://doi.org/10.1055/s-0029-1186007
Trillsch F, Mahner S, Ruetzel J et al. (2010, Jul). Clinical management of borderline ovarian tumors. Expert. Rev. Anticancer. Ther. 10;7:1115–1124. https://doi.org/10.1586/era.10.90; PMid:20645700
Champaneria R, Shah L, Moss J, Gupta JK, Birch J, Middleton LJ, Daniels JP. (2016, Jan). The relationship between pelvic vein incompetence and chronic pelvic pain in women: systematic reviews of diagnosis and treatment effectiveness. Health Technol Assess. 20(5):1–108. https://doi.org/10.3310/hta20050; PMid:26789334 PMCid:PMC4781546
Park SJ, Lim JW, Ko YT et al. (2004). Diagnosis of pelvic congestion syndrome using transabdominal and transvaginal sonography. AIR Am. J. Roentgenol. 182:683–688. https://doi.org/10.2214/ajr.182.3.1820683; PMid:14975970
Dorobisz TA, Garcarek JS, Kurcz J, Korta K, Dorobisz AT, Podgórski P, Skóra J, Szyber P. (2017, Mar-Apr). Diagnosis and treatment of pelvic congestion syndrome: Single-centre experiences.Adv Clin Exp Med. 26(2):269-276. PMid:28791845
Lee SY, Choi MC, Kwon BR, Jung SG, Park H, Joo WD, Lee C, Lee JH, Lee JM. (2017, May). Oncologic and obstetric outcomes of conservative surgery for borderline ovarian tumors in women of reproductive age. Obstet Gynecol Sci. 60(3):289–295. https://doi.org/10.5468/ogs.2017.60.3.289; PMid:28534015 PMCid:PMC5439278
Liehr JG, Ricci MJ. (1996, Apr 16). 4-Hydroxylation of estrogens as marker of human mammary tumors. Proc Natl Acad SciUSA. 93(8):3294-3296. https://doi.org/10.1073/pnas.93.8.3294; PMid:8622931
Rogan EG, Badawi AF, Devanesan PD, Meza JL, Edney JA, West WW, Higginbotham SM, Cavalieri EL. (2003, Apr). Relative imbalances in estrogen metabolism and conjugation in breast tissue of women with carcinoma: potential biomarkers of susceptibility to cancer. Carcinogenesis (England). 24(4):697-702. https://doi.org/10.1093/carcin/bgg004
Svintsitskiy VS, Vorobyova LI, Klymenko ES et al. (2013). Recurrence of borderline ovarian tumors. Experimental Oncology 2(35):118-121.
Tropé CG, Kaern J, Davidson B. (2012). Borderline ovarian tumours. Best. Pract. Res. Clin. Obstet. Gynecol. 26;3:325–336. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2011.12.006; PMid:22321906
Uzan C, Nikpayam M, Ribassin-Majed L, Gouy S, Bendifallah S, Cortez A, Rey A, Duvillard P, Darai E, Morice P. (2014, Jul). Influence of histological subtypes on the risk of an invasive recurrence in a large series of stage I borderline ovarian tumor including 191 conservative treatments. Ann Oncol. 25(7):1312-9. https://doi.org/10.1093/annonc/mdu139; PMid:24713312
Vancraeynest E, Moerman P, Leunen K, Amant F, Neven P, Vergote I. (2016, Oct). Fertility Preservation Is Safe for Serous Borderline Ovarian Tumors. Int J Gynecol Cancer. 26(8):1399–406. https://doi.org/10.1097/IGC.0000000000000782; PMid:27465897
Yousef Y, Pucci V, Emil S. (20160. The Relationship between Intraoperative Rupture and Recurrence of Pediatric Ovarian Neoplasms: Preliminary Observations. J. Pediatr. Adolesc. Gynecol. 29;2:111–116. https://doi.org/10.1016/j.jpag.2015.08.002; PMid:26300232
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
