Оптимізація лікувально-діагностичного алгоритму при психогенній аменореї з позиції міждисциплінарного підходу
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2018.133.26Ключові слова:
аменорея, стрес, Ноофен®, Циклодинон, електроенцефалографія, реактивна тривожність, індивідуальна тривожність, гіперпролактинемія, гіперкортизолеміяАнотація
Мета дослідження: оптимізація лікування хворих з післястресовими порушеннями менструальної функції шляхом ведення патогенетичної комплексної терапії з позиції міждисциплінарного підходу.
Матеріали та методи. Було обстежено 54 жінки у віці 19–37 років з психогенною аменореєю (ПА) – основна група. До контрольної групи увійшли 25 практично здорових пацієнток у віці від 18 до 35 років.
Результати. Визначено варіанти гормональних порушень за даної патології, проведений аналіз результатів електроенцефалографії та дослідження індивідуальної та реактивної тривожності у пацієнток з ПА. Встановлена наявність трьох патогенетичних варіантів гормональних порушень, що стало критерієм запропонованого диференційованого патогенетичного лікування.
Заключення. Особливості патогенезу психогенної аменореї, складність нейроендокринних та гормональних порушень свідчать про необхідність міждисциплінарного підходу в обстеженні, лікуванні та реабілітації даної категорії хворих із залученням суміжних спеціалістів – невропатолога та психотерапевта.
Посилання
Benyuk VO, Goncharenko VM, Nikonyuk TR. (2016). Sovremennyie determinantyi patogeneza giperplasticheskih protsessov endometriya. Zdorove zhenschiny 5:89–94.
Ventskovskaya IB, Zagorodnyaya AS. (2013). Stress-indutsirovannyie narusheniya reproduktivnoy i seksualnoy funktsii. Reproduktivnoe zdorove. Vostochnaya Evropa 2:113–119.
Dubossarskaya ZM. (2005). Teoriya i praktika ginekologicheskoy endokrinologii. Dnepropetrovsk: ChP «Lira LTD»:412.
Leonteva ES, Stepanova NA. (2009). Patologicheskaya fiziologiya endokrinnoy sistemyi: metodicheskoe posobie. Minsk, BGMU:36.
Mendelevich VD. (2001). Klinicheskaya i meditsinskaya psihologiya: prakt. ruk. M, MEDpress:592.
Morozov VN, Hadartsev AA. (2010). K sovremennoy traktovke mehanizmov stressa. VNMT. 1.
Nikonov VV. 2002. Stress. Sovremennyiy patofiziologicheskiy podhod k lecheniyu. M:314.
Pshenichnikova MG. (2000). Fenomen stressa. Emotsionalnyiy stress i ego rol v patologii. Patol. fiziol. i eksperim. terapiya. 2–4, 2002. 1–3.
Ropotan AH, Beniuk VO, Shcherba OA. (2012). Otsinka faktoriv ta prohnozuvannia perynatalnykh uskladnen. Tavrycheskyi medyko-byolohycheskyi vestnyk: 45–49.
Sudakov KV. (1997). Psihoemotsionalnyiy stress: profilaktika i reabilitatsiya. Ter. arhiv 69;1:70–74.
Tatarchuk TF, Bulavenko OV, Tutchenko TN. (2008). Optimizatsiya metodov lecheniya nedostatochnosti lyuteinovoy fazyi u zhenschin reproduktivnogo vozrasta na fone giperprolaktinemii. Zdorove zhenschiny 2(34):72–77.
Tatarchuk TF. (2006). Stress i reproduktivnaya funktsiya zhenschinyi. Mezhdunar. endokrinol. zhurn. 3(5):2–9.
Tatarchuk TF, Solskiy YaP. (2003). Endokrinnaya ginekologiya (klinicheskie ocherki). Chast 1. K, «Zapovit»:300.
Tatarchuk TF, Efimenko OA, Tutchenko TN. (2007). Stress i involyutsiya reproduktivnoy sistemyi zhenschiny. Reproduktivnoe zdorove zhenschiny 2(34):72–77.
Tatarchuk TF. (2009). Shkala otsenki perezhivaniya stressa Perceived Stress Scale (PSS): osnovnyie etapyi adaptatsii dlya zhenskogo naseleniya Ukrainy. Zb.nauk.prats Asotsiatsiyi akusheriv-ginekologiv UkraYini. K, Intermed:606–613.
Tatarchuk TF, Efimenko OA. (2009). Sovremennyiy menedzhment giperprolaktinemii. Zdorove zhenschiny 9(45):33–37.
Tatarchuk TF, Ventskovskaya IB, Efimenko OA. (2007). Giperprolaktinemiya v praktike vracha ginekologa. Mіzhnarodniy endokrinologichniy zhurnal 1(7): 40–48.
Chatterjee A, Chatterjee R. (2009). How stress affects female reproduction: An over! view. Biomedical Research. 20(2): 79–83.
Aftanas LI, Reva NV, Savotina LN, Maknev VP. (2006). Neurophysiological correlates of induced discrete emotions in humans: an individually oriented analysis. Neuroscience and Behavioral Physiology. 36(2):119–130. https://doi.org/10.1007/s11055-005-0170-6; PMid:16380825
Salam Ranabir and K. Reetu. (2011, Jan-Mar). Stress and hormones PMCID: PMC3079864 Indian J Endokrinol Metab. 15(1): 18–22.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
