Сучасний погляд на проблему залізодефіцитних станів у дівчаток у пубертатний період

Автор(и)

  • О.В. Кучер Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15574/HW.2018.131.86

Ключові слова:

залізодефіцитна анемія, дівчатка-підлітки, гемоглобін, MCV, MCH, феритин, ефективність терапії, Ферсінол-3

Анотація

Залізодефіцитні стани є однією з актуальних проблем підліткового віку. У генезі дефіциту заліза бере участь низка факторів, властивих пубертатному періоду: прискорені темпи розвитку, становлення оваріально-менструального циклу, ендокринні та метаболічні дисфункції. Тривалий дефіцит заліза призводить до зниження ефективності еритропоезу, порушення диференціювання еритроїдних клітин, зниження гемоглобіноутворення. У разі невирішеної проблеми у дівчаток у підлітковому віці дефіцит заліза у репродуктивний період може здійснювати негативний вплив на перебіг гестаційного процесу, пологів, стан плода та новонародженого у майбутньої мами. Актуальним є комплексний підхід до лікування і профілактики залізодефіцитних станів у дівчаток-підлітків, використання залізовмісних препаратів, збагачених вітамінами і мікроелементами.

Мета дослідження: вивчення ефективності корекції залізодефіцитної анемії (ЗДА) у дівчаток-підлітків препаратом Ферсінол-З, що представляє унікальний терапевтичний комплекс сульфату заліза, сульфату цинку, вітамінів групи В1, В2, В6, В9, С і РР.

Матеріали та методи. Під амбулаторним наглядом перебували 62 пацієнтки віком 12–17 років з діагнозом ЗДА (основна група). Діагноз встановлювали на підставі результатів клінічних (наявність анемічного і сідеропенічного синдромів) та лабораторних методів дослідження. У контрольну групу увійшли 30 дівчаток-підлітків аналогічного віку без анемічного синдрому.

Результати. Результати оцінювання клінічної симптоматики через 6 тиж вживання препарату Ферсінол-3 засвідчили, що у всіх дівчат із ЗДА була відсутня блідість шкірних покривів, купіровано астеноневротичний синдром, відзначали редукцію проявів епітеліального синдрому. Через 3 тиж вживання препарату рівень гемоглобіну виявився вірогідно вище вихідних даних (119,02±1,27 г/л порівняно з 99,89±1,08 г/л; р <0,001), а через 6 тиж вживання препарату досяг вікової норми. Підвищення рівня гемоглобіну за 6 тиж вживання препарату становило 21,16±0,99 г/л. Через 6 тиж застосування препарату Ферсінол-3 у пацієнтів із ЗДА відзначали позитивну динаміку рівня феритину у сироватці крові порівняно з ініціальним рівнем (28,36±0,52 нг/л проти 10,02±0,28 нг/л; р<0,001). Під час застосування препарату Ферсінол-3 побічних ефектів не відзначено.

Заключення. Проведені дослідження встановили високу терапевтичну ефективність, добру переносимість і безпеку препарату Ферсінол-3, що дає підставу широко його використовувати для корекції залізодефіцитних станів у дівчаток у пубертатний період. Використання у педіатричній практиці препарату Ферсінол-3 буде сприяти, разом із поповненням дефіциту заліза, відновленню балансу життєвоважливих мікроелементів і вітамінів, нормалізації фізіологічних процесів у різних органах і системах організму, що росте.

Посилання

Abaturov AE. 2008. Mikroelementnyiy balans i protivoinfektsionnaya zaschita u detey. Zdorove rebenka 1:47–49.

Anemii u detey: diagnostika, differentsialnaya diagnostika i lechenie. Pod red. AG Rumyantseva i YuN Tokareva. 2-e izd. dop. i pererab. M, MAKS Press. 2004:216.

Berezhniy V.V., Korneva V.V. 2016. Complex approaches to curing teenage deficiencies of iron, zink and vitamins of B group. Sovremennaya pediatriya 3(75): 45–53. doi 10.15574/SP.2016.75.45

Vydybrets SV, Haidukova SM, Chernobrova OI. 2012. Zalizodefitsytna anemiia: navch.-metod. posib. Vinnytsia, Boryspil, Merkiuri: 237.

Defitsit zheleza u detey i podrostkov. Uchebnoe posobie dlya sistemyi poslevuzovskogo professionalnogo obrazovaniya vrachey-pediatrov. M. 2006.

Korzhynskyi YuS, Lisnyi AE. 2009. Rol tsynku v normi ta pry patolohii. Zdorovia dytyny 1(16):52–57.

Marushko YuV. 2013. Mikroelementy ta stan imunitetu u ditei. Aktualna infektolohiуa 1(1):24–27.

Pavlov AD. 2011. Eritropoez, eritropoetin, zhelezo. M, GEOTAR-MED:304.

Papayan AV, Zhukova LYu. 2001. Anemii u detey: Rukovodstvo dlya vrachey. SPb, Piter:384.

Pediatriya: Natsionalniy pidruchnik: u 2 t. Za red. prof. VV Berezhnogo. K. 2013. 1:872–894.

Rumyantsev AG. 2015. Detskaya gematologiya: prakticheskoe rukovodstvo. M, GEOTAR-MED:658.

Rumyantsev AG, Tarasova IS, Chernov VM. 2006. Zhelezodefitsitnyie sostoyaniya: prichinyi razvitiya, diagnostika i lechenie. Meditsinskiy nauchn. i uch.-metod. zhurn. 34:3–26.

Studenikin VM, Shelkovskiy VI. 2008. Vitaminno-mineralnyie kompleksyi dlya detey: instrument neyrodietologii. Pediatriya 87;6:105–109.

Torshin IYu, Gromova OA, Hadzhidis AK. 2010. Sistematicheskiy analiz molekulyarnyih mehanizmov vozdeystviya zheleza, medi, margantsa v patogeneze zhelezodefitsitnoy anemii. Klinicheskaya farmakol. 3:32–36.

Andrews NC. 1999. Disorders of iron metabolism. N Engl J Med. 341:1986–1995. https://doi.org/10.1056/NEJM199912233412607; PMid:10607817

Andrews NC, Schmidt PI. 2007. Iron homeostasis. Annu Rev Physiol. 69:69–85. https://doi.org/10.1146/annurev.physiol.69.031905.164337; PMid:17014365

Besarab A, Horl WH, Silverberg D. 2009. Iron Metabolism, Iron Deficiency, Thrombocytosis, and the Cardiorenal Anemia Syndrome. The Oncologist. 14(1):22–33. https://doi.org/10.1634/theoncologist.2009-S1-22; PMid:19762514

De Maeyer EM, Dallman P, Gurney JM et al. 1990. Preveventing and controlling iron deficiency anaemia through primary health care. A guide for health administrators and programme managers. World Health Organization, Geneva, Switzerland: 58.

Fraker PJ. 2000. The dynamic link between the integrity of the immune system and zinc status. J. Nutr. 130:1399–1406. https://doi.org/10.1093/jn/130.5.1399S; PMid:10801951

Ibs K. 2003. Zinc-Altered immune function. J. Nutr. 133:1452–1456. https://doi.org/10.1093/jn/133.5.1452S; PMid:12730441

Iron Deficiency Anaemia. Assessment, Prevention and Control. A guide for programme managers.World Health Organization,Geneva, Switzerland. 2001: 114.

Rao R, Georgieff MK. 2002. Perinatal aspects of iron metabolism. Acta Paediatr Supp. 91:124–129. https://doi.org/10.1111/j.1651-2227.2002.tb02917.x

Recommendations to prevent and control iron deficiency with of the International Nutritional Anemia Consultative Group (INACG), WHO and UNICEF (2004). Geneve: 88.

World Health Organization. Internet. Geneva: World Health Organization. 2011. cited 2017 Feb 02. Haemoglobin concentrations for the diagnosis of anaemia and assessment of severity. Available from: www.who.int/vmnis/indicators/haemoglobin.pdf.

Ziaei S, Hatefnia E, Togeh G. 2003. Iron status in newborns born to iron deficient mothers. Iran J. Med. Sci. 28:62–64.

Zhu A, Kaneshiro M, Kaunitz JD. 2010. Evaluation and Treatment of Iron Deficiency Anemia: A Gastroenterological Perspective. Dig Dis Sci. 55(3):548–559. https://doi.org/10.1007/s10620-009-1108-6; PMid:20108038 PMCid:PMC2822907

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-06-30

Номер

Розділ

Дитяча та підліткова гінекологія