Стресорна реакція у жінок з безплідністю, оперованих на придатках матки у плановому та ургентному порядку
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2018.130.98Ключові слова:
безплідність, операції на придатках матки, психоемоційний станАнотація
Мета дослідження: вивчення психоемоційного стану у жінок з безплідністю, яким було проведено хірургічне лікування на придатках матки у плановому та ургентному порядку.
Матеріали та методи. Було обстежено 120 жінок репродуктивного віку з трубно-перитонеальним фактором безплідності та доброякісними утвореннями яєчників, позаматковою вагітністю, яким проведено органозберігальне оперативне втручання на придатках матки (основна група). У плановому порядку хірургічне лікування було проведено 76 (63,7%) обстеженим основної групи (1-а група); в ургентному порядку хірургічне лікування було проведено 44 (36,7%) пацієнткам основної групи (2-а група). Залежно від доступу – лапароскопія (ЛС) з використанням монополярної або біполярної електрохірургії була проведена у 54 жінок 1-ї групи та у 24 пацієнток 2-ї групи, а лапаротомія (ЛТ) – у 22 пацієнток 1-ї групи та у 20 – 2-ї групи.
У контрольну групу увійшли 20 пацієнток з реалізованою репродуктивною функцією без наявності безплідності (3-я група). Двадцять жінок репродуктивного віку з безплідністю без оперативного втручання увійшли у групу порівняння (4-а група).
Результати. Вивчено вплив хірургічного лікування на придатках матки у 120 жінок з безплідністю на психоемоційний стан залежно від плановості оперативного втручання. У жінок, яким було проведено хірургічне лікування в ургентному порядку, виявлено, що виражена депресивність і невротичні прояви тісно пов’язані з порушенням сну, зниженням настрою, плаксивістю, подразливістю.
Заключення. Через місяць після оперативного втручання виявлено зниження рівнів депресії, тривожності, нервозності, що свідчить про позитивні зміни у психічному стані пацієнток та покращання стану внутрішнього комфорту у результаті відновлення соматичного благополуччя, підвищення впевненості в собі. Це є результатом косметичного ефекту та органозберігального хірургічного лікування.
Посилання
Tatarchuk TF. 2006. Stress i reproduktivnaya funktsiya zhenschin. Mezhdunar. endokrin. zhurnal 3(5):2–9.
Zgurovskiy VM, Nikonov VV. 2003. Stressornaya reaktsiya. Vzglyad na problemu. Vracheb. praktika 5:4–8.
De Mayo FJ, Zhao D, Takamoto N, T sai SI. 2002. Mechanisms of antibodies for estrogen and progesterone. Annals Neu York Academy Sci. 9555:48. https://doi.org/10.1111/j.1749-6632.2002.tb02765.x
Litus AI, Zadnipryanaya OI. 2017. Osobennosti psihoemotsionalnyih narusheniy i kachestva zhizni v zavisimosti ot tyazhesti i formyi akne u zhenschin s besplodiem. Zdorove zhenschiny 7(123):72–76.
Dubchak AIe, Milievskyi OV, Mandzii IO. 2012. Vplyv khronichnoho tazovoho boliu na psykhoemotsiinyi stan u zhinok z bezplidnistiu. Nauk.-prakt. zh. «Aktualni pytannia pediatrii, akusherstva ta hinekolohii» 1(9):91–93.
Dolgov GV. 2001. Gnoyno-vospalitelnyie oslozhneniya v operativnoy ginekologii. Prognozirovanie. Profilaktika. SPb, ELBI-SPb:173.
Selkov SA, Egorova VN. 2010. Klinicheskiy opyit primeneniya ronkoleykina (rekombinantnogo interleykina-2) v ginekologii: posobie dlya vrachey. SPb, Alter Ego:48.
Shanin VYu. 2003. Patofiziologiya kriticheskih sostoyaniy. SPb:436.
Shaparnev AV. 2005. Patogeneticheskoe i klinicheskoe znachenie adaptatsionnyih reaktsiy zhenskogo organizma pri endovideohirurgicheskih operatsiyah na matke i pridatkah. Avtoref. dis. kand. med. nauk. SPb:20.
Joseph E Potter and others. 2003, May. Frustrated demand for postpartum female sterilization in Brasil. Contraception. 67;5:385–390. https://doi.org/10.1016/S0010-7824(03)00039-8
Dolgov GV, Smirnov BC. 2007. Timogen v akushersko-ginekologicheskoy praktike. M:27.
Manuhin IB, Vyisotskiy MM, Kushlinskiy NE. 2007. Molekulyarno-biologicheskie faktoryi v patogeneze i hirurgicheskom lechenii opuholey yaichnikov. M, Izdatelstvo «Dinastiya»:208.
Acien P, Quereda F, Campos A. 2002, Oct. Use of intraperitioneal interferon-2b therapy after conservative surgery for endometriosis and postoperative medical treatment with depot gonadotropin-releasing hormone analog: a randomized clinical trial. Fertil Steril. 78(4):705–1112. https://doi.org/10.1016/S0015-0282(02)03330-7
Zelenina NV, Dolgov GV, Ilina AB. 2002. Neyroendokrinnyie narusheniya menstrualnogo tsikla. Akusherstvo i zhenskie bolezni. Vyip. 1:87–94.
Morozova NA, Kuznetsova EP. 2008. Otsenka psihoemotsionalnogo sostoyaniya zhenshinyi s miomoy matki i opuholevidnyimi obrazovaniyami yaichnikov v do- i posleoperatsionnom periodah. Sbornik materialov II regionalnogo nauchnogo foruma «Mat i ditya». Sochi:182.
Kuznetsova EP. 2011. Reabilitatsiya reproduktivnoy funktsii zhenschin pri kistah i dobrokachestvennyih opuholyah yaichnikov. Avtoref. diss. d-ra med. nauk. M:49.
Savitskiy GA, Savitskiy AG. 2000. Mioma matki. SPb, «ELBI»:236.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.