Прогнозування виникнення клімактеричного синдрому тяжкого ступеня у жінок з ендометріозом у період менопаузи

Анотація

З кожним роком збільшується чисельність жінок, що вступають у період клімактерію, який нерідко ускладнюється розвитком клімактеричного синдрому (КС). Частота даної патології, за даними різних авторів, варіює від 40 до 75%. Проблема КС є надзвичайно актуальною для пацієнток з ендометріозом, кількість яких становить близько 50% від популяції жінок у перименопаузі. Клімактеричні розлади призводять до тимчасової, а іноді й до стійкої втрати працездатності, погіршуючи якість життя жінок у віці їхньої вираженої соціальної та професійної активності. Враховуючи наведене вище, особливої актуальності набуває своєчасне формування груп високого ризику розвитку КС та створення прогностичних моделей, що дозволить вчасно визначити ймовірність виникнення тяжких форм КС у кожної окремої жінки, призначити диференційовану профілактику та адекватну терапію для забезпечення зменшення кількості постменопаузальних ускладнень.

Мета дослідження: визначення групи високого ризику виникнення КС тяжкого ступеня у жінок з ендометріозом.

Матеріали та методи. За спеціально розробленою анкетою було обстежено 128 жінок віком від 39 до 55 років, з них 72 пацієнтки з ендометріозом та КС тяжкого ступеня та 56 жінок лише з проявами ендометріозу.

З метою перевірки надійності розробленої математичної моделі прогнозування тяжкого перебігу КС у жінок з ендометріозом було обстежено ще 94 жінки, з яких у 52 діагностовано КС на тлі ендометріозу та у 42 – лише ендометріоз. Як модель використано метод покрокового дискримінантного аналізу. Для підтвердження чутливості розробленої прогностичної математичної моделі розраховували відносний ризик (ВР) розвитку КС тяжкого ступеня у жінок з ендометріозом у період перименопаузи. Визначено величини двох дискримінантних функцій (f₁ i f₂), перша з яких виявляла ймовірність настання КС тяжкого ступеня у жінок з ендометріозом, а друга – заперечувала подібну можливість. Отримані цифрові дані статистично опрацьовано з використанням сучасних методів варіаційної статистики за допомогою програми Excel Microsoft Office 2010 із застосуванням для абсолютних чисел критерію Стьюдента, для відносних – методу кутового перетворення Фішера. Різницю між величинами, що порівнювали, вважали вірогідною при р<0,05, що відповідало вірогідності 95%.

Результати. У результаті оброблення даних визначено 9 головних факторів, що найбільш впливали на ризик розвитку тяжких форм КС у жінок з ендометріозом: стресові ситуації в анамнезі, наявність шкідливих чинників виробництва, вживання алкоголю, паління, тип акцентуації особистості, екологічність умов проживання, наявність тривожності, екстрагенітальні захворювання та хірургічне лікування ендометріозу в анамнезі. Під час аналізу частоти КС з тяжким ступенем перебігу у даної групи пацієнток була підтверджена чутливість математичної моделі – 90,38%: із 52 пацієнток з КС тяжкого ступеня на тлі ендометріозу у 47 виникнення його можна було очікувати з високим або середнім ступенем імовірності (ВР 6,5; ДІ: 2,32–9,98). Це підтверджує високу прогностичну точність даної математичної моделі. Збіг реальних результатів з теоретично очікуваними у групі високого ризику зафіксовано у 93,11%, середнього – у 76,92%, а в групі жінок з низькою імовірністю виникнення даної патології (розвиток КС тяжкого ступеня не було прогнозовано) – у 87,18% випадків.

Заключення. Ураховуючи отримані дані, можна стверджувати, що розроблений алгоритм і математична модель прогнозування є високочутливими, і їхнє використання допоможе завчасно виділити групи жінок з високим ризиком розвитку КС тяжкого ступеня на тлі ендометріозу, що надасть можливість у подальшому заздалегідь провести профілактичні заходи з метою запобігання розвитку даної патології.