Альтернатива гормональним та нестероїдним протизапальним засобам у лікуванні вторинної дисменореї, зумовленої аденоміозом
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2018.130.66Ключові слова:
вторинна дисменорея, ендометріоз, аденоміоз, нестероїдні протизапальні засоби, побічні реакції, комбіновані оральні контрацептиви, багатокомпонентний рослинний негормональний препаратАнотація
Вторинна дисменорея, або болісні менструації, спостерігається майже у половини молодих жінок і суттєво впливає на якість життя, перш за все в емоційній, психічній і комунікаційній сферах, а також нерідко є причиною тимчасової втрати працездатності.
Вторинна (органічна) дисменорея зумовлена різними патологічними захворюваннями органів малого таза (лейоміома матки, пухлини яєчників, запальні процеси органів малого таза, пороки розвитку статевих органів, спайковий процес у малому тазі та ін.) і зокрема аденоміозом (внутрішнім ендометріозом). Це захворювання призводить до порушення репродуктивної функції та інвалідизації, викликає почуття неповноцінності, завдаючи фізичної і моральної шкоди жінкам у віці 20–40 років. За різними даними, частота виникнення ендометріозу у популяціях варіює від 7 до 65%.
У значній кількості випадків консервативна (гормональна) терапія ендометріозу не досягає своєї мети і чинить безліч негативних впливів на організм жінки. У зв’язку з цим пошук більш безпечного і ефективного лікування є надзвичайно актуальним завданням.
Використання у терапії вторинної дисменореї препаратів природного походження, що регулюють кровопостачання, трофіку, метаболізм і функціональний стан репродуктивної ендокринної системи, створює більш сприятливе підґрунтя для комплаєнтності і має все більше поширення. Перевагою таких препаратів є низька токсичність і можливість тривалого застосування без ризику розвитку серйозних побічних реакцій.
Позитивні зміни у гормональному статусі і добрий клінічний ефект під час використання препаратів природного походження у пацієнток з вторинною дисменореєю, асоційованою з аденоміозом, підтверджують доцільність його використання у патогенетичному лікуванні зазначеної патології.
Посилання
Baskakov VP, Tsvelev YuV, Kira EV. 2002. Endometrioidnaya bolezn. SPb:452.
Mitchell LA. 2010. Endometriosis: Symptoms, Diagnosis & Treatments. N. Y., Nova Science Publishers Inc: 272.
Zaporozhan VM, Ventskivskyi BM, Ivaniuta LKh ta in. 2005. Henitalnyi endometrioz u zhinok reproduktyvnoho viku (diahnostyka ta likuvannia). Metodychni rekomendatsii. K:34.
Deligeoroglu E, Arvantinos DI. 1996. Nekotoryie podhodyi k izucheniyu i lecheniyu dismenorei. Vestn. Ros. assotsiatsii akush. i gin. 4:50–52.
Rizner TL. 2009. Estrogen metabolism and action in endometriosis. Mol Cell Endocrinol. 307(1–2):8–18. https://doi.org/10.1016/j.mce.2009.03.022; PMid:19524121
Movtaeva HR. 2010. Kliniko-morfologicheskaya i immunogistohimicheskaya harakteristika endometrioza. Dis. kand. med. nauk: 14.00.15. M:126.
Mezhevitinova EA. 2000. Dismenoreya: effektivnost primeneniya diklofenaka kaliya. Ginekologiya 2.
Prilepskaya VM, Mezhevitinova EA. 2000. Dismenoreya. Akush. i gin.:6.
Vihlyaeva EM. 2002. Rukovodstvo po endokrinnoy ginekologii. M, MIA 3.
Smetnik VP, Tumilovich LX. 2001. Neoperativnaya ginekologiya. M, MIA:227–238.
Laufer MR, Goldstein DP. 1998. Pelvic pain, dysmenorrhea and premenstrual syndrome. In: Pediatric and Adolescent Gynecology. Fourth edition. Boston, Little, Brown.: 363–410.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Здоров’я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.