Особливості ендокринологічного статусу та фетоплацентарного комплексу у вагітних з аденоміозом
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2018.129.104Ключові слова:
аденоміоз, вагітність, невиношування, дієтотерапія, метаболічна терапія, зберігальна терапія, профілкатикаАнотація
Мета дослідження: вивчення особливостей ендокринологічного статусу та фетоплацентарного комплексу у вагітних з аденоміозом, перебігу вагітності та пологів у цих жінок; розроблення нових та систематизування й удосконалення існуючих методів діагностики, лікування та профілактики ускладнень і репродуктивних втрат.
Матеріали та методи. Обстежено 90 вагітних, яких було розподілено на такі групи: 30 здорових жінок – група контролю; група порівняння – 30 жінок з аденоміозом, котрі отримували класичну зберігальну терапію; основна група – 30 жінок з аденоміозом, котрі отримували удосконалену зберігальну, метаболічну терапію та дієтотерапію. Досліджували стан фетоплацентарного комплексу, частоту виникнення затримки розвитку плода (ЗРП), гемодинамічні порушення з боку плода, оцінювали рівень естріолу, прогестерону, кортизолу, хронічного гонадотропіну (ХГЛ), плацентарного лактогену.
Результати. Основним ускладненням у вагітних з аденоміозом була плацентарна дисфункція (у групі порівняння – 60,0%, в основній групі – 33,3%), у структурі якої переважали компенсована (58,2%) і субкомпенсована форми (35,8%). Частота загрози передчасних пологів становила в основних групах 20,0% і 13,3%, а в контрольній – 1 випадок, що становило 3,3%. Частота ЗРП становила у групі порівняння – 20,0%, а в основній групі – 3,3%. Визначали низькі рівні естріолу, прогестерону, ХГЛ, плацентарного лактогену, підвищення рівня кортизолу у групі порівняння та основній групі. Після лікування показники основної групи значно покращилися.
Заключення. За своєчасних корекції порушень, профілактики фетоплацентарної недостатності та комплексного лікування із застосуванням удосконаленої класичної зберігальної терапії у поєднанні з метаболічною та нутриціологічною тарапією можна суттєво знизити частоту різних ускладнень у вагітних з аденоміозом.
Посилання
Bashmakova NV, Vinokurova EA, Krayeva OA. 2012. Premature birth prediction in women with primary and secondary recurrent miscarriages in an anamnesis. Obstetrics and Gynecology 5:29–33.
Bila V, Nіkіtіna Yu, Sazonenko L. 2014. The system of the family planing and reproductive health in Ukraine. Management of the health care institution 6:30-39.
Blokh ME, Dobryakov IV. 2013. Psychological assistance in the integrated approach to solve reproductive health problems. Journal of Obstetrics and Women's Diseases 62;3:16-19.
Vereina NK, Chulkov VS. 2010. The course of pregnancy and childbirth, the state of the endothelium in patients who smoked before pregnancy. Text. Journal of Obstetrics and Women's Diseases. LIX;3:110-112.
Greshchyshyn M, Precis V. 2000. Newest achievements in obstetrics and gynecology. Buffalo-Lviv.
Grishchenko NG. 2011. Pathogenetic bases of auxiliary reproductive technologies improvement in women who suffered chronic inflammatory diseases of the pelvic organs. Kharkiv:363.
Dankovich NA, Vorobei-Vikhovskaya VN. 2013. Causes and kinds of infertility. Modern possibilities of diagnosis and treatment. Women's Health 3:192-197.
Karpenko VG. 2001. Study of adrenocorticotropic hormone and melatonin in pregnant women with preeclampsia and anemia. Problems of Medicine 3/4:16-17.
Quinan DT, Hobbins DS, Spong KU. 2009. Protocols for high-risk pregnancies. Kyiv, Phoenix:792.
Chubei GV. 2008. Influence of the inflammatory process of genitals on the course of adenomyosis in women of reproductive age. Pediatrics, obstetrics and gynecology 1:88-91.
Benagiano G, Brosens I, Carrara S. 2009. Adenomyosis: new knowledge is generating new treatment strategies. Women’s Health 5(3):297-311. https://doi.org/10.2217/WHE.09.7; PMid:19392615
Bonocher CM, Montenegro ML, Rosa e Silva JC, Ferriani RA, Meola J. 2014. Endometriosis and physical exercises: a systematic review. Reproductive Biology and Endocrinology 12(4):112-117. https://doi.org/10.1186/1477-7827-12-4
Iams JD, Paraskos J, Landon MB. 2014. Cervical sonography in preterm labor. Obstet. Gynecol. 84:40.
Jain K, Radhakrishnan G, Agrawal P. 2014. Infertility and psychosexual disorders: relationship in infertile couples. Indian. J. Med. Sci. 54;1:1–7.
Juang CM, Chou P, Yen MS. 2017. Adenomyosis and risk of preterm delivery. BJOG. 114;2:165–169.
Koppan A, Hamori J, Vranics I, Garai J, Kriszbacher I, Bodis J, Rebek-Nagy G, Koppan M. 2010. Pelvic pain in endometriosis: painkillers or sport to alleviate symptoms? Acta Physiol Hung. 97(2):234-239.
Meis PJ, Michielutte R, Peters TJ. 2016. Factors associated with preterm birth in Cardiff, Wales. II. Indicated and spontaneous preterm birth. Amer. J. Obstet. Gynecol. 173(2):597–602.
Mendez Lozano DH, Fanchin R, Basille C. 2011. Taktika vedeniya zhenschin s plohim otvetom yaichnikov na stimulyatsiyu ovulyatsii v programmah VRT. Problemy reproduktsii 14;1:37-42
Mercer BM, Miodovnik M, Thunau GR. 2015. Antibiotic therapy for reduction of infant morbidity after preterm premature rupture of the membranes. A randomized controlled trial. JAMA. 278:989–95.
Parazzini F, Viganò P, Candiani M, Fedele L. 2013. Diet and endometriosis risk: a literature review. Reprod Biomed Online. 26(4):323-336. https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2012.12.011; PMid:23419794
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Здоров'я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.