Клінічна ефективність профілактики акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних із первинною артеріальною гіпертензією на тлі йододефіциту

Анотація

Мета дослідження: зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних із первинною артеріальною гіпертензією (АГ) в умовах ендемічного йодного дефіциту на підставі вивчення перебігу вагітності та пологів, стану плода та новонародженого після впровадження розробленого комплексу профілактично-лікувальних заходів.

Матеріали та методи. Проведено клінічний аналіз перебігу вагітності і пологів 100 жінок: контрольна група (КГ) – 30 здорових вагітних, які проживають в умовах ендемічного йодного дефіциту, народжують вперше, без соматичної патології, розроджених через природні пологові шляхи; І група – 30 вагітних із первинною АГ, які проживають в умовах ендемічного йодного дефіциту та одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи; ІІ група – 40 вагітних із первинною АГ, які проживають в умовах ендемічного йодного дефіциту та одержували профілактику акушерських та перинатальних ускладнень за розробленою нами методикою.

Проведено клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності, пологів та стану плода і новонародженого після впровадження розробленого комплексу лікувально-профілактичних заходів. Отримані дані оброблені статистичним методом за допомогою комп’ютерної програми Microsoft Excel.

Результати. Завдяки використанню запропонованої нами методики вдалось достовірно знизити частоту гестаційної анемії (І група – 43,3% проти 22,5% у ІІ групі; p<0,05), розвитку гестаційного цукрового діабету (І група – 13,3% проти 5,0% у ІІ групі; p<0,05), загрози передчасних пологів (І група – 16,6% проти 7,5% у ІІ групі; p<0,05), плацентарної дисфункції (I група – 63,3% проти 22,5% у ІІ групі; p<0,05); порушення мікробіоценозу статевих шляхів (I група – 53,3% проти 17,5% у ІІ групі; p<0,05). Крім того, не менш значним є достовірне зменшення рівня поєднаної прееклампсії (I група – 40,0% проти 20,0% у ІІ групі; p<0,05) та зміна частоти розвитку синдрому ЗРП (I група – 40,0% проти 22,5% у ІІ групі; p<0,05).

Зафіксовано достовірне зниження частоти розвитку ускладнень розродження: передчасного розриву плодових оболонок (I група – 26,7% проти 15,0% у ІІ групі; p<0,05); передчасних пологів (I група – 13,3% проти 5,0% у ІІ групі; p<0,05); дистресу плода (I група – 36,6% проти 15,0% у ІІ групі; p<0,05). Треба відзначити відсутність передчасного відшарування нормально розташованої плаценти у вагітних ІІ групи проти 6,7% випадків у вагітних І групи. Зниження рівня різних форм асфіксії новонароджених: з 26,7% у І групі до 15,0% у IІ групі (p<0,05) на тлі використання запропонованої методики, тяжка асфіксія була відсутня у новонароджених від вагітних ІІ групи проти 3,3% випадків у І групі. Сумарна захворюваність новонароджених у ранній неонатальний період достовірно знизилась в 1,7 разу (60,0% у І групі проти 35,0% випадків у ІІ групі; p<0,05). Перинатальні втрати у ІІ групі відсутні, що також підтверджує ефективність запропонованої нами методики.

Заключення. Запропонована лікувально-профілактична методика профілактики акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних із первинною АГ на тлі природного йододефіциту дозволила достовірно знизити частоту акушерських та перинатальних ускладнень. Це дає можливість запропоновану нами методику рекомендувати до застосування у лікувальній практичній діяльності.