Фактор активації системної запальної відповіді як предиктор негативних наслідків парвовірусної інфекції у різних триместрах вагітності
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2018.129.95Ключові слова:
парвовірусна інфекція, вагітність, цитокіни, С-реактивний протеїн, клінічні ускладнення вагітностіАнотація
Парвовірусна інфекція під час вагітності може призвести до її переривання, внутрішньоутробного інфікування плода з появою вад розвитку. Субклінічні форми парвовірусної інфекції переважають над маніфестними, тому вивчення факторів активації системної запальної відповіді показано як доповнення під час діагностики субклінічної інфекції у вагітних з достроковими або передчасними пологами, з наявністю клінічних ускладнень.
Проведені імунологічні дослідження включали визначення фактора активації прозапальної відповіді. Досліджувались показники цитокінового статусу та С-реактивного протеїну як маркера запалення у 129 вагітних, інфікованих парвовірусом у різні періоди вагітності. Результати проаналізовані під час розподілу жінок на три групи за триместрами та за наявністю клінічних ускладнень вірусного інфікування. Контролем для порівняння були жінки з фізіологічною вагітністю відповідного триместра.
Аналіз отриманих даних щодо вмісту цитокінів у сироватці крові вагітних з парвовірусною інфекцією виявив зміну співвідношення про- (ІЛ-8, ІЛ-2 та ФНП-α) та протизапального (ІЛ-10) цитокінів, що може демонструвати ознаку системної імунної відповіді протягом різних термінів вагітності та вплив на перебіг вагітності. Результати дослідження С-реактивного протеїну (hsCRP) свідчать про помірне підвищення його концентрації у крові хворих з парвовірусною інфекцією, що пов’язано з незначним тканинним пошкодженням. Зі 129 обстежених вагітних з В19-інфекцією 57 (44,2%) жінок мали підвищений рівень С-реактивного протеїну (на 20% перевищував контрольну величину відповідного триместра).
Посилання
Ahushkova LM, Bulah NA, Moskalenko NP i dr. 2014. Izuchenie S-reaktivnogo proteina pri beremennosti. Fundamentalnyie issledovaniya 4–3:619–623.
Igipova MB, Serdyuk GV, Momot AP, Vorobeva EN. 2009. Kliniko-diagnosticheskoe znachenie S-reaktivnogo belka kak markera sistemnogo vospalitelnogo otveta pri beremennosti (obzor literaturyi). Klin. lab. diagnostika 6:3–8.
Kadyirova LV, Sotnikova NYu. 2014. Syivorotochnyiy uroven IL-2 i IL-15 v dinamike beremennosti. Mat i ditya v Kuzbasse. 2(57):46–48.
Mihaylov AV, Dyatlova LI, Zanorina TE. 2013. Osobennosti produktsii protivovospalitelnyih i provospalitelnyih tsitokinov pri beremennosti, oslozhnennoy prezhdevremennyim izlitiem okoloplodnyih vod. Sovremennyie naukoemkie tehnologii 1:115–116.
Aktas O, Aydin H, Uslu H. 2016. Serological prevalence of human parvovirus B19 in diseases or disorders related to different human body systems. Turkish Journal of Medical Sciences 46:368–373. https://doi.org/10.3906/sag-1409-79
Aysun Karabulut, Soner Gok et al. 2014, Jan. Non-immune hydrops fetalis without anemia due to parvovirus B19. International Jornal of GynecolObstet. 124:82. https://doi.org/10.1016/j.ijgo.2013.07.021; PMid:24140219
Chandrashekara S. 2014. C – reactive protein: An inflammatory marker with specific role in physiology, pathology, and diagnosis. Internet Journal of Rheumatology and Clinical Immunology 2(S1):SR3, 1-23. https://doi.org/10.15305/ijrci/v2iS1/117
Francesca Bonvicini, Gloria Bua, Giorgio Gallinella. 2017. Parvovirus B19 infection in pregnancy – awareness and opportunities. Current Opinion in Virology 27:8–14. https://doi.org/10.1016/j.coviro.2017.10.003; PMid:29096233
Jauniaux E, Gulbis B, Jamil A, Jurkovic D. 2015. Evaluation of the role of maternal serum high-sensitivity C-reactive protein in predicting early pregnancy failure. Reproductive BioMedicine Online 30:268–274. https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2014.11.009; PMid:25596909
Joan Crane, MD, William Mundle, MD, Isabelle Boucoiran, MD. 2014. Parvovirus B19 Infection in Pregnancy. Jornal of Obstetrics and Gynaecology Canada. 36(12):1107–1116. https://doi.org/10.1016/S1701-2163(15)30390-X
La Marca BD, Ryan MJ, Gilbert JS et al. 2007. Serum pro in flammatory cytokines in physiological and preeclampti pregnancies. Curr. Hypertens. Rep. 9(6):480–485.
Nagaraj RS, Anand KP. 2017. Study of serum high sensitive C-Reactive protein and ferritin in preterm labor. International Journal of Clinical Biochemistry and Research 4(3):213-215. doi: 10.18231/2394-6377.2017.0050
Peltier MR, Faux DS, Hamblin SD. 2010. Cytokine production by peripheral blood mononuclear cells of women with a history of preterm birth. J. Reprod. Immunol. 84(1):111–116. https://doi.org/10.1016/j.jri.2009.10.002; PMid:20005575
Shahshahan Z, Rasouli O. 2014. The use of maternal C-reactive protein in the predicting of preterm labor and tocolytic therapy in preterm labor women. Adv Biomed Res. 3:154. https://doi.org/10.4103/2277-9175.137864
Sharmin S, Chy S, Bangladesh J. 2016. Association of Serum C-reactive Protein in Preeclampsia and its Effect on Fetal Birth Weight – A Case Control Study. ObstetGynaecol. 31(2):75–80.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Здоров'я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
