Роль найдавнішого еволюційного механізму під час вагітності

Автор(и)

  • С.Ст. Леуш Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна, Україна
  • О.С. Загородня Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна, Україна
  • С.В. Осадчук Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна, Україна
  • А.С. Дем’яненко Перинатальний центр м. Києва , Україна

DOI:

https://doi.org/10.15574/HW.2018.129.89

Ключові слова:

концентрація іонів водню, алкалоз, ранній гестоз

Анотація

У статті наведено дані про роль кислотно-лужного стану як найбільш еволюційно давнього механізму регуляції гомео­стазу та його особливості під час вагітності.

Мета дослідження: визначення особливостей кислотно-лужного стану у вагітних з раннім гестозом.

Матеріали та методи. Обстежено 109 вагітних у І та ІІ триместрах, яких було розподілено на дві групи: у 58 вагітних І групи протягом І триместра спостерігалося блювання різного ступеня вираженості, у 51 вагітної ІІ групи не було проявів раннього гестозу. У всіх обстежених двічі, в термінах 10–11 та 20–21 тиж, визначено водневий показник, концентрацію карбонат-іону та парціальний тиск СО2 у плазмі.

Результати. Біохімічні обчислення продемонстрували, що статистично невірогідний зсув рН у бік лужної реакції, яке спостерігають з прогресуванням вагітності, ґрунтується на істотній різниці абсолютної концентрації іонів водню. Ці зміни є необхідними для адекватного транспорту іонів через мембрани плацентарного комплексу, що формується. Незважаючи на втрату електролітів у жінок з раннім гестозом, ці зміни не виходять за межі фізіологічних.

Заключення. 1. Вагітні з раннім гестозом попри втрати рідини та електролітів внаслідок блювання зберігають сталість кислотно-лужного стану з незначною тенденцію до алкалозу. 2. У вагітних без проявів раннього гестозу відсутня помірна алкалізація плазми, фізіологічне значення якої потребує подальших спостережень та досліджень.

Посилання

Vander A. 2000. Fiziologiya pochek. Per. s angl. Pod red. akad. YuV Natochina. SPb, «Piter»:256.

Ganong VF. 2002. Fiziolohiia liudyny: Pidruchnyk. Pereklad z anhl. Nauk. red. perekladu M. Hzhehotskyi, V. Shevchuk, O. Zaiachkivska. Lviv, BaK:784. (na 671 storintsi)

Gorn MM, Heytts UI, Sveringen PL. 2000. Vodno-elektrolitnyiy i kislotno-osnovnoy balans (kratkoe rukovodstvo). Per. s angl. SPb, Nevskiy Dialekt:320.

Zharovskyi FH, Pylypenko AT, Piatnytskyi IV. 1982. Analitychna khimiia. K, Vyshcha shkola:232.

Leush SSt, Demianenko AS, Zahorodnia OS. 2017. Elektrolitni zrushennia u vahitnykh z rannim hestozom. Visnyk problem biolohii i medytsyny Vyp. 1(135):145–148.

Teoriya i praktika intensivnoy terapii. Pod red.. Vargi P, Btazh S, Dzhachinto M, Sela K. Per. s veng. K, Zdorov’ya. 1983:720.

Higgins K. 2008. Rasshifrovka klinicheskih laboratornyih analizov. Per. s angl.; pod red. prof. VL Emanuelya. 3-e izd., ispr. M, BINOM. Laboratoriya znaniy:376

Sheyman D. 2001. Patofiziologiya pochki. Per. s angl. SPb, Nevskiy Dialekt:206.

Emanuel VL. 2003. Laboratornaya diagnostika zabolevaniy pochek. SPb, Izd-vo SPbGMU:277.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-04-30

Номер

Розділ

Акушерство