Комплексний підхід до лікування раннього токсикозу у вагітних після застосування допоміжних репродуктивних технологій

Автор(и)

  • А.В. Камінський Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
  • Т.В. Коломійченко Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
  • І.В. Рогава Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15574/HW.2018.129.34

Ключові слова:

ранній токсикоз, Емегест, допоміжні репродуктивні технології, психотерапія

Анотація

Акушерами-гінекологами не завжди приділяється достатня увага ранньому токсикозу (РТ) вагітних, інколи недооцінюються його тяжкість і не призначається адекватне лікування.

Мета дослідження: вивчення ефективності та безпечності комплексної терапії РТ у вагітних після застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), що включає препарат екстракту імбиру з піридоксином та психотерапію.

Матеріали та методи. Обстежено 60 вагітних після застосування ДРТ, з легкими проявами РТ. В основну групу увійшли 30 жінок, у терапії РТ яких застосовували Емегест (екстракт імбиру та піридоксин) і психотерапію; у групу порівняння – 30 жінок, які лише дотримувались рекомендацій щодо зміни режиму харчування та життя. Наявність синдрому вегетативної дисфункції встановлювали за допомогою опитувальника О.M.Вейна. Для самооцінки рівня реактивної та особистісної тривожності проводили тестування за методикою Ч.Д. Спілбергера, Ю.Л. Ханіна. Якість життя оцінювали за допомогою опитувальника SF-36.

Результати. Застосування рекомендованої терапії РТ у вагітних після використання ДРТ дозволяє покращити стан жінок вже на 2–3-ю добу, а за 2 тиж лікування суттєво знизити або навіть усунути симптоми РТ. Комплексна терапія зменшує вираженість синдрому вегетативної дисфункції та рівень особистісної і ситуативної тривожності, що на тлі покращання загального стану позитивно позначається на якості життя жінок. Застосована терапія не мала побічних ефектів чи ускладнень, позитивно впливала на подальший перебіг вагітності та стан плода і новонародженого
– зокрема у 2 рази знизилася частота прееклампсії та в 1,5 разу – асфіксії під час народження.

Заключення. Безпечність та ефективність Емегесту у комплексній терапії раннього токсикозу дозволяє рекомендувати його до використання у вагітних після застосування ДРТ.

Посилання

Arzhanova ON, Paykacheva YuM, Ruleva AV, Kapustin RV, Nichiporuk NG. 2017. Prichinyi akusherskih oslozhneniy u patsientok posle vspomogatelnyih reproduktivnyih tehnologiy. Zh. akush. i zhen. bolezn. 66(3):25–33.

Besplodnyiy brak. Sovremennyie podhodyi k diagnostike i lecheniyu: rukovodstvo. Pod red. GT Suhih, TA Nazarenko. M, GEOTAR-Media. 2010:784.

Vishnevskaya EE. 2014. Vliyanie psihicheskogo sostoyaniya beremennoy na razvitie rannego toksikoza. Zhurnal akusherstva i zhenskih bolezney LXIII;2:78–83.

Mravyan SR, Petruhin VA. 2016. «Terapevticheskiy nigilizm», patogenez i ishodyi rvotyi beremennyih. RMZh 24;15:966–970.

Rebrov BA, Rokotyanskaya VV, Rebrova OA. 2010. Toshnota i rvota beremennyih. Kryimskiy terapevticheskiy zhurnal 2;2(15):28–33.

Rekomendatsii VOZ po okazaniyu dorodovoy pomoschi kak sredstvu formirovaniya pozitivnogo opyita beremennosti. 2017:175. http://www.who.int/reproductivehealth/publications/maternal_perinatal_health/anc–positive–pregnancy–experience/ru/

Ushkalova E, Romanova O, Illarionova T. 2011. Farmakoterapiya pri toshnote i rvote u beremennyih. VRACh 3:24–28.

Berdai MA, Labib S, Harandou M. 2016. Wernicke’s Encephalopathy Complicating Hyperemesis during Pregnancy. Case Rep. Crit. Care. 2016:8783932. 10 https://doi.org/10.1155/2016/8783932

Bolin M, Kerud H, Cnattingius S. 2013. Hyperemesis gravidarum and risks of placental dysfunction disorders: a population–based cohort study. BJOG. 120:541–547. 13 https://doi.org/10.1111/1471-0528.12132; PMid:23360164 PMCid:PMC3613752

Grooten IJ, Roseboom TJ, Painter RC. 2015. Barriers and Challenges in Hyperemesis Gravidarum Research. Nutr. Metab. Insights. 8(1):33–39. 11

Jarraya A, Elleuch S, Zouari J et al. 2015. Hyperemesis gravidarum with severe electrolyte disorders: report of a case. Pan Afr Med J. 20:264. 12

McCarthy FP, Lutomski JE, Greene RA. 2014. Hyperemesis gravidarum: current perspectives. Int. J. Womens Health 6:719–725. 9

Niebyl JR. 2010. Clinical practice. Nausea and vomiting in pregnancy. N. Engl. J. Med. 363:1544–1550. https://doi.org/10.1056/NEJMcp1003896; PMid:20942670

Sharifzadeh F et al. 2017, Jul 7. A comparison between the effects of ginger, pyridoxine (vitamin B6) and placebo for the treatment of the first trimester nausea and vomiting of pregnancy (NVP). J Matern Fetal Neonatal Med.: 1–6.

McParlin C et al. 2016, Oct 4. Treatments for Hyperemesis Gravidarum and Nausea and Vomiting in Pregnancy: A Systematic Review. JAMA. 316(13):1392–1401. https://doi.org/10.1001/jama.2016.14337; PMid:27701665

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-04-30

Номер

Розділ

На допомогу практичному лікарю