Ультраструктурні особливості різних клініко-патогенетичних варіантів лейоміоми матки

Анотація

Мета дослідження: вивчення ультраструктурних особливостей будови лейоміоми матки (ЛМ) у випадках ізольованого її росту та поєднаного з патологією грудних та щитоподібної залоз.

Матеріали та методи. Було проведено електронно-мікроскопічне дослідження видалених маток 111 жінок з ЛМ. З них: у 36 жінок – з ізольованою ЛМ (І група), у 23 пацієнток – з поєднанням ЛМ та дисгормональних захворювань грудної залози (ДЗГЗ) (ІІ група), у 27 жінок – з поєднанням наведеної вище патології матки і захворювань щитоподібної залози (ІІІ група) та у 25 пацієнток – з поєднанням ЛМ, ДЗГЗ і патології щитоподібної залози (ІV група), яким до радикального втручання за показаннями була проведена гістеректомія.

Результати. Виявлені загальні зміни, притаманні ЛМ, на ультраструктурному рівні у формі гіпертрофії гладком’язових клітин з інтенсифікацією в них метаболічних процесів, збільшення синтетичної діяльності клітин та гіперкооперації міоцитів.

У разі ізольованого розвитку ЛМ переважали пошкодження органел міоцитів дегенеративно-деструктивного характеру на тлі вираженого перицелюлярного фіброзу, у той час як у разі поєднання міоми та патології грудних або щитоподібної залоз – значне збільшення кількості енергетичних та пластичних органел (мітохондрій, рибосом та ендоплазматичного ретикулума) з гіперкооперацією клітин. У випадках поєднання дисгормональної патології матки, грудних та щитоподібної залоз виявлені найбільш виражені ультраструктурні зміни, які свідчили про інтенсифікацію енергетичного та пластичного обмінів, підвищення синтезу скорочувальних білків та збільшення проліферативного потенціалу клітин разом із поступовими процесами загибелі деяких міоцитів.

Заключення. Результати даного дослідження є підставою для розроблення диференційованої тактики ведення лейоміом матки при різних клініко-патогенетичних варіантах її розвитку.