Можливості комплексного підходу до діагностики та лікування неспецифічного вагініту

Автор(и)

  • Н.С. Луценко ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», Україна
  • О.Д. Мазур ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», Україна
  • І.О. Євтерєва ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», Україна
  • В.Ю. Потебня ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», Україна

DOI:

https://doi.org/10.15574/HW.2018.128.89

Ключові слова:

вагінальний мікробіом, умовно-патогенна мікрофлора, неспецифічний вагініт, лактобактерії, вагінальний мазок, психоемоційний стан, супозиторії Ліменда, капсули Біоселак

Анотація

Неспецифічний вагініт є актуальною медико-соціальною проблемою і посідає провідне місце у структурі причин звернення пацієнток у жіночу консультацію.

Мета дослідження: комплексне оцінювання ефективності двоетапної терапії неспецифічного вагініту препаратами Ліменда і Біоселак.

Матеріали та методи. Проведено клініко-лабораторне дослідження ефективності комплексного використання вагінальних супозиторіїв Ліменда (метронідазол з міконазолом) і капсул Біоселак (активні штами лактобактерій) у лікуванні 30 жінок фертильного віку з неспецифічним вагінітом. У контрольну групу увійшли 20 пацієнток з нормоценозом піхви.

Результати. Як етіологічний агент неспецифічного вагініту виявлено переважання умовно-патогенних мікроорганізмів кишкового походження (у 46,67% виявлений Enterococcus faecalis, в кожному третьому випадку – Escherichia coli, у 26,67% – Staphylococcus aureus і Staphylococcus epidermidis, у 16,67% – Streptococcus group B) на тлі повної відсутності (у 40,0%) або низького титру (у 60,0%) лактобацилярної флори. Суб’єктивні прояви дисбіозу піхви супроводжувалися змінами і у психоемоційному стані жінок (підвищення тривожності, погіршення самопочуття, зниження активності і настрою). Використання двоетапної місцевої терапії аеробного вагініту сприяло зникненню клінічних симптомів, нормалізації кольпо­скопічної картини і пейзажу вагінального мазка у 100,0% жінок, що дозволило досягти нормоценозу вагінальної екосистеми практично в усіх (96,67%) пацієнток та значно поліпшило їхню якість життя.

Заключення. Результати дослідження достовірно свідчать про високу ефективність вагінальних препаратів Ліменда і Біоселак, які необхідно поетапно використовувати для місцевої терапії неспецифічного вагініту.

Посилання

Voronova OA, Zilberberg NV, Scherbakova NV. 2011. Uslovno-patogennyie mikroorganizmyi kak prichina razvitiya nespetsificheskih infektsionnyih zabolevaniy nizhnih otdelov polovyih putey u zhenschin. Printsipyi klassifikatsii i postanovki diagnoza. Dermatovenerologiya 8(86):59–66.

Voroshilina ES, Tumbinskaya LV, Donnikov AE. 2011. Biotsenoz vlagalischa s tochki zreniya kolichestvennoy polimeraznoy tsepnoy reaktsii: chto est norma? Akusherstvo i ginekologiya 1:34–40.

Holianovskyi OV, Mekhedko VV, Budchenko MA. 2017. Suchasni pidkhody do likuvannia bakterialnoho vahinozu ta zmishanykh nespetsyfichnykh vahinitiv. Zdorove zhenshchynу 8(124):44–49.

Dovlethanova ER, Abakarova PR. 2013. Vozmozhnost primeneniya kompleksnyih preparatov v lechenii vulvovaginitov polimikrobnoy etiologii. Zdorove zhenschinyi 6(82):101–102.

Kaminskyi VV, Borys OM, Sumenko VV, Hak IO. 2011. Likuvannia nespetsyfichnoho vahinitu v zhinok u II–III trymestrakh vahitnosti. Zdorove zhenshchynы 3(59):94–100.

Kosylova SIe. 2017. Dosvid likuvannia retsydyvnoho nespetsyfichnoho vulvovahinitu. Zdorove zhenshchynу 9(125):92–96.

Lahno IV, Grischenko OV. 2016. Stupenchataya terapiya vaginalnogo disbioza: mozaika dokazatelstv. Reproduktivna endokrinologіya 2(28):58–59.

Lyhyrda N. 2017. Praktychna kolposkopiia. K:200.

Mihaylov BV, Serdyuk AI, Fedoseev VA. 2002. Psihoterapiya v obschesomaticheskoy meditsine: Klinicheskoe rukovodstvo. Harkov, Prapor:128.

Radzinskiy VE. 2012. Infektologiya XXI veka: neprostyie otvetyi. Infektsii i infektsionnyiy kontrol. Status Praesens. 2(8):5–7.

Solovev AM. 2017. Immunoterapiya v kompleksnom lechenii retsidiviruyuschih bakterialnyih infektsiy urogenitialnogo trakta. Consilicum medicum. 19;6. Rezhim dostupa k zhurn.: https://polyoxidonium.ru/upload/publication/11_Polioxidony_Soloviev_A4_press.pdf

Timofeeva SV, Sherer VV. 2013. Biotsenoz vlagalischa – chto est norma i patologiya s pozitsii prikladnoy meditsinyi. Zagalna patologIya ta patologIchna fIzіologіya 8;2:224–229.

Shatalova AYu. 2011. Lechenie vulvovaginitov, vyizvannyih uslovno-patogennyimi mikroorganizmami. Sovremennyie predstavleniya i otsenka effektivnosti. Vestnik dermatologii i venerologii 4:46–52.

Shireva YuV, Sandakova EA, Karpunina TI. 2010. Nespetsificheskiy aerobnyiy vaginit – «novoe» ili «staroe» zabolevanie? (Obzor) Meditsinskiy almanah 4(13):164–168.

Yankovskiy DS, Shirobokov VP, Antipkin YuG, Tatarchuk TF, Dyiment GS. 2015. Mikrobiom i zdorove zhenschiny (Obzor literaturyi). Reproduktivna endokrinologіya. Almanah reproduktivnogo zdorov’ya 4(24):26–48.

Sobel JD, Subramanian C, Foxman B et al. 2013. Mixed vaginitis – more than coinfection and with therapeoutic implications. Current Infectious Disease Reports. 15:104–108. https://doi.org/10.1007/s11908-013-0325-5; PMid:23354954

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-04-02

Номер

№ 2(128) (2018): Здоров'я жінки

Розділ

Гінекологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Здоров'я жінки

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.