Мінливість деяких показників гомеостазу у динаміці І–ІІ триместрів вагітності
DOI:
https://doi.org/10.15574/HW.2018.128.62Ключові слова:
гемоглобін, гематокрит, білковий обмін, ранній гестозАнотація
У статті викладено особливості динаміки основних показників гомеостазу в процесі прогресування вагітності в аспекті фізіологічного значення гемодилюції, а також залежно від наявності раннього гестозу.
Мета дослідження: визначення особливостей показників гомеостазу у І та ІІ триместрах вагітності залежно від наявності раннього гестозу.
Матеріали та методи: Обстежено 109 першовагітних, яких було розподілено на дві групи: 58 пацієнток І групи мали прояви раннього гестозу, 51 учасниця ІІ групи мала неускладнений перебіг І триместра вагітності. У всіх вагітних у термінах 10–11 та 20–21 тиж було визначено показники гомеостазу – вміст гемоглобіну, гематокритне число, показники білкового обміну.
Результати. Уже наприкінці І триместра вагітності в обох групах спостерігаються ознаки гемодилюції, проте ІІ групу відрізняє більша кількість пацієнток із затримкою цього процесу. У динаміці прогресування вагітності явища гемодилюції наростають, що проявляється зниженням гематокритного числа та незначним зменшенням концентрації загального білка, проте у групі жінок з неускладненим перебігом І триместра вагітності ці зміни є менш вираженими.
Заключення. 1. Ранній гестоз не чинить негативного впливу на основні показники гомеостазу, які наприкінці І триместра вагітності не відрізняються від показників групи здорових вагітних. 2. У групі жінок з неускладненим перебігом І триместра вагітності порівняно з жінками, у яких діагностовано ранній гестоз, більш поширеним було явище недостатньої гемодилюції. У термінах 20–21 тиж саме у цій групі виявлено більш високий середній показник гематокриту, що підтверджує концепцію про неадекватну адаптацію до вагітності.
Посилання
Ventskivska IB, Vitovskyi YaM, Zahorodnia OS. 2017. Novi pidkhody do otsinky stanu platsentarnoho krovoobihu pry tiazhkykh formakh preeklampsii. Zbirnyk naukovykh prats asotsiatsii akusheriv-hinekolohiv Ukrainy. Vyp. 2(40):40–45.
Dzh. A. Sheyman. 2001. Patofiziologiya pochki. Per. s angl. SPb, Nevskiy Dialekt:206.
Shifman EM. 2002. Preeklampsiya. Eklampsiya. HELLP-sindrom. Petrozavodsk, «IntelTek»:432.
Jeyabalan A. 2013. Epidemiology of preeclampsia: Impact of obesity. Nutr Rev. 71(0 1):34–39. DOI: 10.1111/nure.12055
Lindheimer MD, Taler SJ, Cunningham FG. 2008. Hypertension in pregnancy. J Am Soc Hypertens. 2(6):484–94. https://doi.org/10.1016/j.jash.2008.10.001.
Prijanti A, Marissa N, Paramita R, Humaira S, Nabila A, Wijaya E. 2018. Ananlysis of oxidative stess markers malondialdehyde, glutathione, nitric oxide and prorenin level in preeclampsia placental tissues. Asian Journal of Pharmaceutical and Clinical Research. 11:158–161. https://doi.org/10.22159/ajpcr.2018.v11i1.18330
Savitz DA, Danilack VA, Engel SM, Elston B, Lipkind HS. 2014. Descriptive Epidemiology of Chronic Hypertension, Gestational Hypertension, and Preeclampsia in New York State, 1995–2004. Matern Child Health J. 18(4):829–838. https://doi.org/10.1007/s10995-013-1307-9
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Здоров'я жінки
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.