Роль інфекційного патогену у розвитку гіперпластичних процесів матки

Анотація

Мета дослідження: встановлення ролі інфекційного патогену у розвитку гіперпластичних процесів матки.

Матеріали та методи. Було обстежено 250 жінок, яких розподілено на п’ять груп.

Критерії включення у дослідження: наявність поєднаних гіперпластичних процесів матки – два і більше захворювань (гіперплазія ендометрія, міома матки і аденоміоз), верифікованих морфологічно; фертильний вік (25–45 років).

Результати. Установлено, що у хворих з поєднанням гіперплазії ендометрія з міомою матки і аденоміозом є ознаки хронічного запального процесу у тканинах матки. Інфікування тканин ендометрія і міометрія умовно-патогенними мікроорганізмами відзначено у 21,7% жінок з гіперпластичними процесами матки; ураженість ними не лише слизової оболонки, але і міоцитів – у 26,9% пацієнток з міомою матки, у 16,1% – з гіперплазією ендометрія, у 40% – з аденоміозом. Високий середній титр Mycoplasma hominis – 6,12±0,19 КУО/мл (від 10⁴ до 10⁹). Кореляція гіперпластичних захворювань матки зі штамами – мутантами Mycoplasma hominis (r=+0,36; p=0,012).

Заключення. Отримані результати дозволяють розглядати інфекційні патогени як кофактори гіперпластичних процесів матки, що патогенетично пов’язані з представниками флори нижніх відділів генітального тракту і беруть участь у реалізації запального процесу.