Особливості клінічної характеристики дівчат-підлітків з тиреоїдною патологією та порушеннями менструальної функції

Автор(и)

  • С.М. Шулятицька Івано-Франківський національний медичний університет, Україна, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15574/HW.2018.128.49

Ключові слова:

тиреоїдна патологія, порушення менструальної функції, клінічна характеристика

Анотація

Мета дослідження: вивчення впливу різної тиреоїдної патології на менструальну функцію дівчат-підлітків.

Матеріали та методи. Для вирішення поставленої мети було проведено комплексне клініко-лабораторне та інструментальне обстеження 81 пацієнтки віком від 14 до 17 років з різною патологією щитоподібної залози (основна група), а також 20 дівчат-підлітків аналогічного віку, у яких була відсутня гінекологічна та соматична патологія (група контро­лю). Під час уточ­нення характеру менструальної функції обстежуваних дівчаток виявлено, що порушення менструального циклу спостерігалося у 53 дівчат з патологією щитоподібної залози, які увійшли до I основної групи спостереження, тоді як у 28 підлітків з патологією щитоподібної залози порушень менструального циклу не виявлено, і вони увійшли до II основної групи спостереження.

Результати. Під час порівняльного аналізу спостережуваних груп підлітків з тиреоїдною патологією залежно від наявності у них порушення менструального циклу було відзначено суттєві відмінності. Анамнез хворих з патологією щитоподібної залози і порушенням менструального циклу відрізнявся від такого у дівчаток з тиреоїдною патологією та відсутністю порушень менструального циклу за частотою вагітностей у матерів, ускладнених загрозою переривання вагітності; за наявністю у перинатальному анамнезі дистресу плода і асфіксії під час пологів, а також за наявністю у родинному анамнезі патології щитоподібної залози, зокрема еутиреоїдного і дифузного токсичного зоба. Відмінність за структурою патології щитоподібної залози в аналізованих групах дівчаток полягала в основному у високій частоті зустрічальності субклінічного гіпотиреозу при порушенні менструального циклу. В обох порівнюваних групах питому вагу у структурі тиреоїдної патології становив дифузний нетоксичний зоб. У дівчаток з нормальним менструальним циклом друге місце за частотою зустрічальності тиреоїдної патології посідав автоімунний тиреоїдит.

Заключення. Отримані результати необхідно враховувати під час розроблення алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів.

Посилання

Bukanova SV. 2014. Tireoidnyiy status detey i podrostkov s diffuznyim endemicheskim zobom. Pediatriya 3:15–18.

Gurkin YuA. 2013. Yuvenilnaya ginekologiya: Posobie dlya vrachey. SPb:30.

Kandror VN. 2015. Patologiya schitovidnoy zhelezy: rukovodstvo po klinicheskoy endokrinologii. SPb, Piter:108–163.

Kasatkina EP. 2010. Yoddefitsitnyie zabolevaniya u detey i podrostkov. Problemyi endokrinologii 46;4:5–9.

Potin VV. 2009. Patologiya schitovidnoy zhelezyi i reproduktivnaya sistema zhenschiny. Problemy endokrinologii 1;4:44–48.

Totoyan ES. 2014. Reproduktivnaya funktsiya zhenschin pri patologii schitovidnoy zhelezyi. Akusherstvo i ginekologiya 1:8–10.

Uvarova EV. 2013. Reproduktivnoe zdorove devochek podrostkovogo vozrasta. Rossiyskiy vestnik perinatologii i pediatrіi 5:8–9.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-04-02

Номер

Розділ

На допомогу практичному лікарю