Особливості мікробіоценозу статевих органів жінок, що хворіють на лейоміому матки

Автор(и)

  • М.Б. Запорожченко Одеський національний медичний університет, Україна
  • Д.Ю. Парубіна Одеський національний медичний університет, Україна
  • А.В. Сидоренко Одеський національний медичний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15574/HW.2018.127.89

Ключові слова:

мікробіоценоз статевих органів жінок, лейоміома матки

Анотація

Інфекції генітального тракту визнані одними з тригерних факторів виникнення міоми матки.

Мета дослідження: вивчення особливостей мікробіоценозу статевих органів жінок, що хворіють на лейоміому матки.

Матеріали та методи. Під наглядом перебували 30 практично здорових жінок – І (контроль) група, 108 жінок з клінічно безсимптомним перебігом лейоміоми матки – група ІІА (основна) та група ІІБ (основна) – 108 жінок, що хворіли на лейоміому матки з клінічно-симптомним перебігом. Визначали ступінь чистоти піхви. Мікроскопічну характеристику біоценозу піхви оцінювали як: 1) нормоценоз; 2) проміжний тип; 3) дисбіоз піхви; 4) вагініт (запальний тип мазка).

Результати. У жінок основної групи переважав 3–4-й ступінь чистоти піхви. Проміжний тип діагностовано у 46,8%, дисбіоз піхви – у 39,4%, вагініт (запальний тип мазка) – у 10,2% випадків. У досліджуваному матеріалі з піхви у ІІА групі домінували Gardnerella vaginalis (31,5%), Mycoplasma hominis (17,6%), Mobilincus (14,8%), у ІІБ групі – Candida albicans (33,3%), Enterococcus fec. (25,0%).

Заключення. В алгоритм обстеження жінок, хворих на лейоміому матки, доцільно включити скринінгове виявлення інфекцій, що передаються статевим шляхом, та визначення біоценозу статевих органів.

Посилання

Protsenko TV, Borodina AV, Borodin AA. 2003. Rol uslovno-patogennoy floryi v razvitii infektsionno-vospalitelnyih vulvovaginitov u zhenschin reproduktivnogo vozrasta. Dermatologiya i venerologiya 1:29–33.

Pashinyan AG, Salamonova IV, Heydar SA i dr. 2014. Sovremennyie mestnyie polikomponentnyie preparatyi v lechenii vulvovaginitov smeshannoy etiologii. Zdorove zhenschinyi 3:112–113.

Tarabrina EP. 2007. Voprosyi patogeneza miomyi matki. Uspehi sovremennogo estestvoznaniya 12:170–180.

Shenderov BA. 1998. Meditsinskaya mikrobnaya ekologiya i funktsionalnoe pitanie. Tom II: Sotsialno-ekologicheskie i klinicheskie posledstviya mikrobnoy ekologii cheloveka i zhivotnyih. M, Izdatelstvo GRANTЪ:416.

Shenderov BA. 1998. Meditsinskaya mikrobnaya ekologiya i funktsionalnoe pitanie. Tom I: Mikroflora cheloveka i zhivotnyih i ee funktsii. M, Izdatelstvo GRANTЪ:288.

Neut C, Verrier F, Nelis HJ, Coenye T. 2015. Topical Treatment of Infectionus Vaginitis: Effects of Antibiotic, Antifungal, and Antiseptic Drags on the Growth of Normal Vaginal Lactobacillus Strains. Open Journal of Obstetrics and Gynеcology. 5:173–180. https://doi.org/10.4236/ojog.2015.53024

William HP. 2007. Etiology, symptomatology, and diagnosis of uterine myomas. Fertility and sterility 87:725–736. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2007.01.093; PMid:17430732

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-02-28

Номер

Розділ

Гінекологія